<

Яблуко

Казки Владіміра Сутєєва

Стояла пізня осінь. З дерев давно облетіло листя, і тільки на верхівці дикої яблуні ще висіло одне-єдине яблуко.

У цю осінню пору біг лісом Заєць і побачив яблуко.

Але як його дістати? Яблуко високо висить – не доскочиш!

Крра-крра!

Дивиться Заєць – на ялинці сидить Ворона і сміється.

-Гей, Ворона! – крикнув Заєць. – Зірви  мені яблуко!

Ворона перелетіла з ялинки на яблуню і зірвала яблуко. Тільки в дзьобі його не втримала – впало воно вниз на землю.

-Спасибі тобі, Вороно! – сказав Заєць і хотів було яблуко підняти, а воно, як живе, раптом зашипіло … і побігло.

Що таке?

Злякався Заєць, потім зрозумів: яблуко впало прямо на Їжака, який, згорнувшись клубочком, спав під яблунею. Їжак спросоння схопився і кинувся бігти, а яблуко на колючки начепилось.

-Стій, стій! – кричить Заєць. – Куди моє яблуко потягнув?

Зупинився Їжачок і каже:

-Це моє яблуко. Воно впало, а я його зловив.

Заєць підскочив до Їжака:

А ну віддавай моє яблуко! Я його знайшов!

До них Ворона підлетіла.

-Даремно сперечаєтеся, – каже, – це моє яблуко, я його собі зірвала.

Ніяк один з одним погодитися не можуть, кожен кричить:

-Моє яблуко!

Крик, шум на весь ліс. І вже бійка починається: Ворона Їжака в ніс клюнула, Їжак Зайця голками вколов, а Заєць Ворону ногою копнув …

Але тут  Ведмідь надійшов. Так як гаркне:

-Що таке? Що за шум?

Всі до нього:

– Ти, Михайло Іванович, в лісі найбільший, самий розумний. Суди нас по справедливості. Кому це яблуко присудиш, так тому і бути.

І розповіли Ведмедю все, як було.

Ведмідь подумав, подумав, почухав за вухом і запитав:

Хто яблуко знайшов?

-Я! – сказав Заєць.

-А хто яблуко зірвав?

-Як р-раз я! – каркнула Ворона.

-Добре. А хто його спіймав?

-Я спіймав! – пискнув Їжак.

-Ось що, – розсудив Ведмідь, – всі ви маєте право на це яблуко, і тому кожен з вас повинен його отримати …

-Але тут тільки одне яблуко! – сказали Їжак, Заєць і Ворона.

-Розділіть це яблуко на рівні частини, і нехай кожен візьме собі по шматочку.

І всі разом вигукнули:

-Як ми раніше не додумалися!

Їжачок взяв яблуко і розділив його на чотири частини.

Один шматочок дав Зайцю:

-Це тобі, Заєць, – ти перший яблуко побачив.

Другий шматочок Вороні віддав:

-Це тобі, Вороно, – ти яблуко зірвала.

Третій шматочок Їжачок собі в рот поклав:

-Це мені, тому що я зловив яблуко.

Четвертий шматочок Їжачок Ведмедю в лапу поклав:

-А це тобі, Михайло Іванович …

-Мені  за що? – здивувався Ведмідь.

-А за те, що ти нас усіх помирив і розуму навчив!

І кожен з’їв свій шматочок яблука, і всі були задоволені, тому що Ведмідь розсудив справедливо і нікого не образив.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

3.7 / 5. Оцінили: 3

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Улюблені казки”

В. Сутеев

Серія :”Бібліотечка нашої малечі”

Видавництво: “АСТ”

Залишити коментар