Як хлопчик Женя навчився вимовляти букву “Р”
Оповідання Євгена Чарушина
Хлопчик Женя не вмів говорити букву “р”.
Йому кажуть:
– Женю, скажи: пароплав.
А він каже: палоплав.
– Скажи: «тарган».
А Женя каже: «талаган».
– Скажи: “риба”.
А він каже: «либа».
Усі хлопці у дворі з нього сміялися.
Ось Женя одного разу грав із хлопцями, сказав теж щось неправильне. І хлопці почали його дражнити.
Тоді Женя образився і заліз на дах.
Там на дворі стояв маленький будиночок, невисокий сарайчик. Лежить Женя на даху і тихенько плаче.
Раптом на паркан прилетіла ворона і так каркнула:
– Крррааа!..
Женя теж каркнув – тільки вийшло: “Клллааа”.
А ворона глянула на нього, нахилила голову набік, клацнула дзьобом і давай вимовляти на різні лади:
– Каррр, краа, кррр, ррра, ррра.
У Жені виходить: “клавла, кллл, клклкл”.
Півгодини кричав Женя по-вороннячиму, язик у роті в різні місця ставив і дув щосили.
У нього і язик втомився, і губи розпухли. І раптом так добре йому вийшло.
– Крррррррраааа!
Так добре «рррр» виходить, немов купа каміння по камінчику у різні боки розкочується: «ррррр».
Зрадів Женя і поліз із даху.
Поспішає, лізе і весь час каркає, щоб не забути, як «р» вимовляється.
Ліз, ліз і та й впав з даху, та сарайчик невисокий, в кущ смородини він упав – не забився.
Встав Женя, побіг до хлопців, сміється, радіє і кричить:
– Я “рри” навчився говорити!
– Ану, – кажуть хлопці, – скажи нам що-небудь.
Женя думав, думав і сказав:
– Павррррррр.
Це Женя хотів сказати «Павло», та переплутав.
Ось так зрадів!
Джерело:
“Как мальчик Женя научился говорить букву «р»”
Евгений Чарушин
Переклад з російської
Видавництво: “Детгиз”
1959 р.
Круте оповіданя