Як Льоня чергував
Оповідання Олега Буценя

Прийшов Льоня в дитячий садок, а йому вихователька Марія Петрівна каже:
— Сьогодні Клави не буде, ти за неї почергуй.
Зрадів Льоня. Він ще ні разу не чергував. Він тільки недавно почав ходити у дитячий садок.
Надів фартушок, походжає собі по кімнаті, задоволений такий. Скрізь чисто, прибрано, все на місці стоїть.
Бачить Льоня: зайшла до кімнати маленька білявенька Зіночка. Стала коло акваріума, роздивляється, як золоті хвостаті рибки у воді граються.
— Відійди від акваріума,— каже їй Льоня.— Бо зачепиш ще — впаде, розіб’ється.
Знизала Зіна плечима, відійшла, нічого не сказала. Адже Льоня сьогодні черговий.
А Юрась узяв грузовик, посадив у нього плюшевого ведмедика і возить його по кімнаті.
— Не вози,— каже йому Льоня,— ще паркет подряпаєш.
І забрав грузовик.
Тільки-но хотіли Валя й Женя взяти кубики, а Льоня не дає.
— Не можна,— каже.— Порозкидаєте ще.
— А от і можна,— засперечалася з ним Валя.— Ти просто не вмієш чергувати.
— Я? — аж спалахнув Льоня.— Дивись, який у мене порядок. Чому ж не вмію?
Так чи не так?
Джерело:
Олег Буцень — “Так чи не так”
Художниця: Галина Олексіївна Савченко
Видавництво “Веселка”, Київ, 1983
Класі!!❤♥️