<

Як лисиця вовкові кожуха шила

Литовська казка. Читати українською онлайн.

Іде раз вовк понад лісом. Бачить – аж дятел дерево довбає.

– Дятлику, дятлику, ти довбаєш літо й зиму, чому собі чоботи не видовбаєш?!

А дятел і відповідає:

– Мені чоботи ні до чого. А ти, вовче-вовчиську, овечок усе ріжеш, ріжеш, а зима надійде – ти мерзнеш. Чому ти собі досі кожуха не пошиєш?

Вовк задумався, й справді у нього в люті морози зуб на зуб від холоду не попадає. Зажурився вовк, іде й плаче. А назустріч йому – лисиця. Вона й питає вовка:

– Куме, чого це ти плачеш?

– Як же мені не плакати, коли дятел каже: «Вовче-вовчиську, овечок усе ріжеш, а кожуха собі ніяк не справиш».

– Є чого плакати! Я тобі такого кожуха пошию, кумцю! Тільки принеси мені овечку.

Пішов вовк, зарізав овечку й приніс лисиці.

– Прийди завтра – і кожух буде готовий,– каже лисиця.

З’їла вона овечку та й качається собі ситенька, гріється на сонечку.

Приходить вовк.

– Ну, лисичко-ягідко, чи пошила вже мені кожуха?

– Пошила, кумоньку, пошила, тільки на комір не вистачило. От якби шмат конячої шкури на комір дістати!..

– А де ж його узяти? – питає вовк.

Лисиця й відповідає:

– Недалеко на толоці пасеться гарний жеребчик – от із нього вийшов би чудовий комір. Бери віжки й гайда зі мною! Ти придержиш його, а я й викрою, скільки мені на комір треба.

Підійшла лисиця з ножицями до жеребчика та чирк йому біля вуха. А вовк поруч із віжками націляється. Жеребчик злякався та як скочить, як понесе вовка, в нього аж шерсть задиміла. А лисиця все кричить навздогін:

– Кумцю, тримай жеребчика, бо я ще не викроїла.

Вовк уже хотів відпустити віжки, та заплутався в них і ніяк не може звільнитися. А жеребчик несе вовка прямісінько до свого подвір’я.

– Кумцю, кумцю, хапайся за ворота! – кричить лисиця здалеку.

Але де там вовкові за щось хапатися, коли його кістки по землі торохтять. Так і не вдалося йому надягти того кожуха, що лисиця пошила.

 

 

Подобається!

Сподобалась казка? Залиш оцінку!

0 / 5. Рейтинг: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Королева Лебідь”

Литовські народні казки – збірка

Видавництво “Вітуріс”, Вільнюс, 1965 р

Залишити коментар