TOU

Як лисицю перехитрували

Казахські народні казки

Якось він слабким голосом покликав лисицю:
— Я хочу попрощатися з тобою перед смертю, підійди до мене ближче!
“Якщо я підійду до нього, він, мабуть, схопить мене і загризе!” – подумала лисиця і залишилася на місці. Тут біля неї з’явився вовк.
— Послухай, друже! — сказала йому лисиця. — Наш товариш хоче попрощатися з нами. Підійди до нього, адже ти був йому добрим другом. Я щойно поцілувала його на прощання, тепер твоя черга.
— Мабуть, ти права,— погодився вовк. -Піду я до нього, запитаю про здоров’я.
Наблизився вовк до тигра, витяг морду і тільки доторкнувся до нього, як той клацнув зубами і, схопивши вовка, одразу перегриз йому горло. Минуло небагато часу й тигр заспокоївся.
Неквапом лисиця взялася за одного свого товариша, а потім і за другого.

І ось одного дня пішов сніг. Взявши із собою двох сміливих та сильних псів, вийшов на полювання один джигіт. Бачить: на снігу лисячі сліди. Почули пси лисицю і рвонули слідом. Побіг за ними і мисливець. Невдовзі прибігли вони до каміння, між яким сховалася лисиця.
Обклав джигіт каміння хмизом, підпалив його. Заволокло всю щілину гірким димом. Взяв мисливець ще один камінь, заткав їм вихід і пішов додому.
На ранок повернувся він до того місця, прибрав камінь і побачив мертву лисицю. Так людина перехитрила лисицю, що обдурила своїх друзів.

Сторінки: 1 2

Сподобався твір? Залиш оцінку!

2.5 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Казахские народные сказки о животных”
Видавництво: “ Meloman Publishing”
Казахстан

1 Коментар
  • Анонім
    06.04.2022 23:08

    Не рекомендую цю казку, взагалі не сподобалася. Не бачу ніякого сенсу в цій жорстокості

    0
    0
Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: