Як місяць у криниці купався
Казки Наталі Громико
Стояла млосна літня ніч. На небі — ні хмаринки, і місяцеві захотілося напитися води із криниці. Спустився він на відрі у криницю, напився, сполоснувся. Але як тепер вибратися?
Летіла мимо сова. Попросив її місяць витягти відро разом з ним із криниці. Але сова не захотіла допомогти.
— Мені й без місяця вночі добре, я і в темноті усе бачу.
Проходив повз котик. Чує, наче хтось у криниці вовтузиться. Зазирнув:
— Невже миші купаються?
Попросив місяць щоб котик допоміг йому з криниці вибратись.
— А мені вночі і без світла добре полювати, — відповів котик.
Бігла по цямрині криниці мишка. Попросив її місяць допомогти йому. Запищала мишка:
— Ніколи мені, поспішаю. Треба встигнути на кухні погосподарювати, доки всі сплять…
Нарешті, настав ранок. Зійшло сонце. Прийшла бабуся набрати води. Зачерпнула відро, витягла, — а там місяць.
Обсушила вона того місяця та й назад у небо закинула.
Відтоді місяць завжди світить уночі в бабусине віконце, щоб її онуки темряви не боялися.
Дивна коротенька казка