Як Миколай дарунки ніс
Сашко Дерманський
По стежині через ліс
Миколай дарунки ніс
– Я прямую в дитсадок
Привітати діточок
З Новим Роком, з Василем, –
Так співав дідусь, але…
Дуже довгий був ліс,
І мішечок навскіс
Потихеньку трісь–трісь….
Миколай собі іде,
Вітер весело гуде:
– Несемо для діточок
Повен іграшок мішок.
В нім машинки й пістолет,
І конструктори, але…
Дуже довгий був ліс,
І мішечок навскіс
Потихеньку трісь–трісь….
Вийшов з лісу наш святий,
Озирнувся: Боже мій!
На стежині залишились
І цукерки, і машини,
І малиновий рулет,
Й майже справжній пістолет,
Ведмежа, і лисеня,
Гарна збруя для коня,
І настільна гра «Футбол» –
Все лежить на стежці, бо…
Дуже довгий був ліс,
І мішечок навскіс
Розірвався–трісь-тр-і–ісь!
Сів і плаче Миколай:
-Ой–ой–ой і ай–ай-ай!
Поки все зберу в мішок,
Запізнюся в дитсадок.
Без дарунків дітям зле, –
Гірко плакав він, але…..
Повен звірів був ліс,
Щоб святий не лив сліз,
Кожен щось йому ніс:
Вовченя – цукерки і машини,
Зайчик – пуд сушеної ожини,
Білка – майже справжній пістолет
Й майже не надкушений рулет…
Все в мішок поклали знов, але
Вдячний був Миколай,
Тож гукнув: «Налітай!»
Гей, звірята, пташата,
Нумо вже святкувати!
Вам рулет цей лишаю,
Всіх зі святом вітаю!
Джерело:
“Чудернацькі вірші”
Сашко Дерманський
Видавництво: “Юнісофт”
м. Харків, 2020 р.