TOU

Як наївся – так і розплатився

Бірманські народні казки

Якось один бідняк йшов дорогою, тримаючи в руках пакунок із їжею. В пакунку був один рис, навіть без приправи. Біля дороги він побачив жінку, яка смажила рибу. “От і добре! – Зрадів бідняк. Рис у мене без приправи, так я хоч запах риби вдихатиму і рис смачнішим здасться ».Він прилаштувався неподалік жінки і став їсти свій рис, із задоволенням вдихаючи запах смаженої риби.
Коли ж бідняк закінчив свою трапезу і зібрався йти далі, жінка сказала йому:
— Ти ось рис із рибним запахом їв. А чиєї це риби запах? От і плати за нього, як належить!
Бідняк розгубився: він не мав жодної копійки. Тоді жінка повела його до судді.

Суддя розпитав бідняка, як було діло . Бідняк розповів усе, і суддя прийняв рішення:
— Ти, мусиш сплатити за рибний запах, з яким їв свій рис, монетою в п’ять джа Але якщо те, що ти отримав, лише дим, ти можеш розплатитися блиском монети.
Бідняк відповів судді, що в нього немає монети п’ять джа — де йому взяти блиск її.
– Добре, – погодився суддя. – Я заплачу за тебе.
Він вийняв одну монету в п’ять джа і простягнув її бідняку. Той упіймав монетою промінь сонця і направив сонячного зайчика на жадібну жінку.
— Ось тобі, — сказав він, — блиск п’яти джа за запах риби!
Бідняк покрутив на сонці монету і віддав її судді.
Який збиток зазнала жадібна господарка риби – такий прибуток і отримала.
А з того часу пішла приказка: «Як наївся – так і розплатився».

Сподобався твір? Залиш оцінку!

3.7 / 5. Оцінили: 3

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Сказки народов Бирмы”
Переклад – В. Касевича
Видавництво: “Наука”
1976 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: