TOU

Як одружився бідний заєць

Африканські казки

Жила-була одна бабуся. Росла в неї внучка Анні – про красу її слава йшла далеко-далеко.

Зібралися разом багаті звірі – слон, буйвол, лев, носоріг, леопард – і вирішили піти до дівчини просити в неї руки і серця. Кожен із них одягнув свій найкращий одяг та прихопив із собою багатий подарунок для Ані і для її бабусі.

– Візьміть мене з собою! — попросив їх бідолаха заєць.

– Ха-ха-ха! Го го го! – засміялися багаті звірі. – Ви тільки послухайте його! Ха-ха-ха!

Голодранець зібрався одружитися з красунею Ані! Го го го!

Посміялися над зайцем багаті звірі і рушили в дорогу. Позаду них босоніж ішов заєць. У стареньких латаних штанах, у вицвілій сорочці та дірявому капелюсі на голові, він був не рівня багатіям, і всі над ним тільки потішалися.

Незабаром багаті звірі наздогнали стареньку, вона несла на голові важку в’язку хмизу.

— Синочки, допоможіть! — звернулася вона до багатих звірів.

Але ніхто з них навіть не повернув голови у бік бабусі. На них були чисті білі сорочки та нові костюми. І вони поспішали до юної нареченої Анни.

А бідний заєць зупинився і сказав:

—Давайте допоможу!

Зняв свій старий капелюх, попросив стареньку потримати його, а сам закинув собі на голову брудну в’язанку хмизу і бадьоро пішов дорогою.

Коли багаті звірі прийшли в дім Анні, вони навперебій почали пропонувати їй свої подарунки і просити її вибрати собі нареченого одного з них.

Але Ані відповіла, що незабаром прийде її бабуся, вона й вибере нареченого.

Незабаром повернулася додому бабуся.

– Ані! – сказала вона з порога. — Швиденько нагрій води для нашого гостя, бо він ніс в’язанку хмизу і забруднився. Та не забудь випрати йому сорочку!

Вмилася старенька, переодягнулася і вийшла до багатих гостей. Вони сиділи, розвалившись, і тримали руки в кишенях.

— Навіщо прийшли? – запитала вона їх.

Багаті звірі почали пропонувати їй подарунки та просити віддати заміж красуню внучку.

— Дякую вам за честь, — сказала старенька. — Дякую, що не погребували нашою хатою. Але ви запізнилися. У мене вже є зять. Він справжній працівник. Знаю, він і мене, стару, у біді не залишить, і моєю дорогою внучці Анні вірним другом буде.

І бабуся покликала зайця. Вийшов заєць, у чисту сорочку одягнений, акуратно причесаний.

Від подиву багаті звірі ахнули. Але що зробиш? Осоромлені, вони пішли ні з чим.

З того часу багаті звірі не люблять бідного маленького зайця.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.8 / 5. Оцінили: 43

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Сказки народов Африки, Австралии и Океании”
Упорядник – К. Поздняков
Видавництво: “Детская литература”
1990 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: