Як розбудили собаку
Казки Ено Рауда
Собака заснув тільки на світанку: цілу ніч він охороняв будинок і подвір’я.
А вранці, позіхаючи і солодко потягуючись, вийшли з стайні корова, свиня та вівця.
Гуляючи подвір’ям, вони підійшли до собачої будки і побачили, що собака спить.
– Му-у, – сказала корова. – Доброго ранку!
– Рох-рох, – сказала свиня. – Доброго ранку! Вітаю!
Але собака продовжувала спати, вона тільки перевернулася на другий бік.
– Му-у, – сказала корова, – мабуть, вона дуже лінива.
– Рох-рох, – сказала свиня, – саме так, лінива і нечемна.
– Бе-е, – сказала вівця.
Собаці стало прикро, вона підвелася, щоб пояснити, чому так довго сьогодні спить.
– Бе-е, – сказала вівця.
Собака крізь дрімоту чула їхні слова, але їй так хотілося спати, що вона навіть не розплющила очі і нічого не відповіла.
– Му-у, – сказала корова, – як це неввічливо!
– Рох-рох, – сказала свиня, – саме неввічливо. Можна подумати, що вона глуха.
– Бе-е, – сказала вівця.
“Гав гав!” – тільки й встигла сказати собака, і перелякані цим гавканням корова, свиня та вівця кинулися навтьоки… Вони побігли до найдальшого пасовища і тільки там зупинилися.
– Му-у, – сказала корова, – цей собака не вміє ввічливо розмовляти.
– Рох-рох, – сказала свиня, – саме так, не вміє. Гавкає, як собака.
– Бе-е, – сказала вівця.
Джерело:
“Медвежий дом”
Эно Рауд
Видавництво: “Ээсти Раамат”, 1974 р.