Як сосна за добро відплатила
Жив-був на світі лісоруб, добрий, але дуже бідний. Любили дерева цього лісоруба — ніколи він без потреби живої гілки не зрубав і не зламав. Знав лісоруб: зламаєш гілку, загинути може ціле дерево, а він беріг дерева у лісі.
Ішов якось лісоруб лісом. Втомився і ліг відпочити під сосною. Чує, шумить сосна, ніби щось шепоче:
— Боляче моїм гілочкам, зламали мої гілочки! Ой як боляче! Як боляче!
Підняв лісоруб голову, бачить, у сосни гілки зламані і смола з них капає.
— Хто ж таке лихо вчинив? – обурився лісоруб.
Відірвав він смужку від сорочки, перев’язав соснові гілочки. Тут раптом із дерева золоті монети посипалися. Наче дощик полив! Багато монет нападало, і не віднесеш усі! Взяв лісоруб трохи золота, вклонився сосні в пояс і пішов додому.
Розбагатів лісоруб. Адже сосна не просте дерево, це всім відомо, от і віддячила вона лісорубові за його доброту.
А в тому ж селі жив другий лісоруб— багатий, жадібний і злий. Як прийде в ліс, давай гілки ламати, кору з дерев обдирати, квіти топтати. Не любили дерева злого лісоруба, та нічого вдіяти з ним не могли.
Дізнався злий лісоруб, що бідняк розбагатів, прибіг, випитувати став:
– Звідки в тебе золото? Де ти його взяв?
А бідному лісорубові приховувати нічого. Ось він і розповів, як щедро обдарувала його стара сосна. Не встиг договорити, а вже злого лісоруба і слід пропав. Біжить, шпортається. Прибіг до лісу, знайшов стару сосну.
— Ближче підійди,— чує,— не бійся! Доторкнися до гілок моїх, і на тебе виллється потік…
— Так-так, потік, потік,— поквапився багач,— хай на мене виллється потік золотих монет!
І зламав соснову гілку. Тієї ж миті на багатія обрушився потік, тільки не золота, а липкої, тягучої смоли.
Облила стара сосна злого лісоруба з ніг до голови. Лежить той, ворухнутися не може. Кричав, кликав на допомогу, та хто його в глухому лісу почує?! Так і пролежав злий багатій під сосною, поки смола з нього не стекла.
З того часу злий лісоруб присмирів — гілок у лісі не ламав, кору не обдирав, квіти не топтав. А то дерева його би більше в ліс не пустили!
Джерело:
“Поле заколдованных хризантем”
Японские народные сказки
Видавництво: “Искона”
1994 р.
ААААААААААААААААаАААААА она хорошя очинь