Як старий лис лева перехитрив

Жили у лісі різні звірі. Все було б нічого, та неподалік оселився лев і наклав на звірів данину: зайці мусять йому живе зайченя принести, вовки — вовченя, лисиці — лисеня. Довелося підкоритися: хто посміє сперечатися з грізним левом?!

Плачуть звірі, але дітей своїх несуть левові!

Ось настала черга й лисицям живу данину леву відносити. Старий лис думав-думав та й надумав: треба позбутися жадібного лева. І пішов він до лева сам, без данини. Лев побачив його й заревів:

— Ти чому так довго не йшов? Та ще й з порожніми руками посмів прийти!

— О всемогутній леве! Вів я до тебе своє лисеня, аж тут біля великого дерева стрів мене ще один лев і відібрав те, що належить тобі.

— А куди ж він подівся?

— Якщо ти зводиш підвестися й піти за мною, то я покажу тобі, де переховується цей розбійник.

Ішли вони та й ішли, аж зупиняється лис біля великого дерева. Підвів лис лева до глибокого колодязя, схованого під гілками, і каже:

— Ось тут цей грабіжник! Підніми мене, і ми удвох зазирнемо в цю яму.

Лев підняв лиса, і вони обидва зазирнули в колодязь. Там, у воді, побачили вони свої відображення. Лев був нездогадливий, він подумав, що то й справді сидить у колодязі ще один лев і тримає лисеня. Розлютився він, відкинув лиса геть, а сам стрибонув у колодязь. Там і захлинувся.

Отак звірі позбулися жадібного лева.

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

1.3 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Чечено-інгуські народні казки ”
Упорядкування і переклад – С. В. Тельнюка
Видавництво: “Веселка”
м. Київ, 1985 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: