Як Стоніжка влягалася спати

Протягом дня Стоніжка й не присіла на своїх ста ніжках. Вона бігала і шукала поживу в березняку і ялиннику, в сосняку і вільшняку, на лісосіках і галявинах. І хоча вона бігала аж на ста ніжках, все одно дуже натомилася надвечір. Прийшовши додому, Стоніжка вирішила одразу ж лягти спати.
Вона підняла одну ніжку і зняла чобіток.
Вона підняла другу ніжку і зняла другий чобіток.
Вона підняла третю ніжку і зняла третій чобіток.
Вона підняла четверту ніжку і зняла четвертий чобіток.
Вона підняла п’яту ніжку і зняла п’ятий чобіток.
Вона підняла шосту ніжку і зняла шостий чобіток.
Фу! Здавалося, цій роботі не буде кінця-краю.
Стоніжка зняла п’ятдесятий чобіток… сімдесятий чобіток… сотий чобіток.

Стоніжка солодко позіхнула і тоді накрила ковдрою одну ніжку, потім — другу, потім — третю, потім — четверту, п’яту ніжки… Стоніжка накрила ковдрою п’ятдесяту ніжку, накрила ковдрою сімдесяту ніжку — і нарешті всі сто ніжок.

Стоніжка зігнула першу ніжку, Стоніжка зігнула другу ніжку, Стоніжка зігнула третю ніжку, зігнула четверту ніжку, п’яту ніжку, шосту ніжку, зігнула десяту ніжку, двадцяту ніжку… аж поки всі сто ніжок були гарненько складені під животиком.

І тоді до Стоніжки прийшов добрий сон.