Як заєць став царем усіх звірів

Якось заєць скликав усіх звірів і сказав:

— Давайте наваримо пива, поставимо його під величезним деревом і спитаємо в тих, хто живе там, на небі, кому бути царем тут, на землі.

Усі погодилися та призначили день.

А вдосвіта того дня заєць посадив на дерево свого брата, також зайця.

От зібралися всі звірі — були тут і слон, і лев, і носоріг, — зварили пиво, поставили його під деревом. Тільки почали пити, а заєць і каже:

— Настав час спитати: кому бути царем тут, на землі?

Підвівся слон і крикнув:

— Ей, ви там, нагорі, на селі наших предків! Кому бути царем тут, на землі?

Але ніхто не відповів згори; стояла тиша.

Тоді заєць сказав:

– Вони не відповідають тобі. Отже, тебе не визнають! І не бути тобі царем!

Піднявся лев і закричав:

— Ей, ви там, нагорі, на селі наших предків! Кому бути царем тут, на землі?

І знову відповіддю було мовчання.

А заєць знову каже:

– І тобі не бути царем!

Тепер уже сам заєць підвівся:

— Це я, заєць, кричу. Кому бути царем тут, на землі?

І почули звірі, як зверху пролунав голос:

— Тобі, шановний заєць, тобі! Ми залишаємо тебе царем, на землі!

Заєць уважно усіх оглянув:

— Тепер ви чули?

І всі погодились. А слон сказав:

— Воістину ти цар, так сказали нам зверху!

Піднялися всі звірі, вклонилися зайцеві — своєму цареві.

І промовив тоді заєць:

– Тепер іди за мною, народе мій!