TOU

Як зайчатко з їжаком грались весело клубком

Наталя Забіла

Зайчиха-мати біля хати
сиділа якось у садку
і для синка, для зайченяти
плела панчішку в холодку.

Панчішка, знай собі, плететься,
така пушиста та м’яка!
Вовняна нитка в’ється, в’ється
і розвивається з клубка…

– Ой леле! – каже враз зайчиха, –
я тут сиджу собі й плету,
а борщ кипить і, як на лихо,
збігає, мабуть, на плиту!..

І от вона побігла в хату
і позабула під дубком
свою роботу розпочату –
панчішку разом із клубком.

Лежить клубок, лежить панчішка…
Аж тут заходять у садок
Стрибайчик-зайчик, довгі ніжки
І їжачок, його дружок.

– Поглянь, який клубок добрячий!
Давай пограємось в м’яча!
– Ой ні, не можна! Це ж не м’ячик! –
говорить злякано зайча.

Розгнівається мама дуже
й мене за вуха поскубе!
Їжак на те: – Не бійся, друже,
я захищатиму тебе!

Бо я нічого не боюся,
нікого слухать не люблю;
як хтось зачепить – вмить згорнуся
і колючками поколю!..

І, не послухавши зайчати,
їжак схопив отой клубок
та як почне його качати
й перекидать через дубок.

Клубок злітає вгору, вище,
стрибає, наче справжній м’яч
а їжачок гукає, свище
за ним ганяється навскач.

Забувши страх, зайча сміється
з веселих жартів їжака…
а довга нитка в’ється, в’ється
і розвивається з клубка!

Клубочок зменшується швидко,
панчішки – наче й не було!
В кущах заплутується нитка –
все павутинням заплело!

Зненацька вибігла зайчиха
і, гру побачивши таку,
сплеснула лапками: – Ой лихо!
Та що ж це робиться в садку?!

Їжак одразу схаменувся
і, щоб не трапилось біди,
колючим м’ячиком згорнувся
та й… закотивсь хтозна-куди!

А зайченя за вухом чуха:
– Чи залишитись, чи втекти?.. –
Тут мама враз синка – за вухо!
І почала його скубти…

Отак скінчилась казка наша:
зайчатко скривджене пищить,
зайчиха в хаті варить кашу
і досі сердиться й бурчить.

А де ж їжак? Та що питати! –
сидить, напевно, десь в кущі.
Чи справжній друг він для зайчати? –
Про це вже скажуть читачі!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.7 / 5. Оцінили: 32

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Зайчатко та їжак”

Збірка віршів

Наталя Забіла

Видавництво: “Веселка”

Київ, 1954 р.

3 коментарі
  • Анонім
    27.01.2022 21:59

    Дуже гарна казка

    3
    0
  • Тетяна
    11.04.2022 22:04

    Ми з донечкою обожнюємо віршовані казки цієї талановитої поетиси!

    1
    1
Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: