TOU

Історія про хитромудрого зайця та охоронну довідку

Казки Володимира Читая

Засмутився Ляк, що не вірять йому, поскакав до дятла Встроминоса!

— Гей, Встроминосе, виручай! Напиши мені нову довідку, що я вже здоровий, бо не вірять мені!

— Написати — то діло не хитре… Чи повірять тобі тепер?

— Напиши! Сам казав: що написано пером, то не витягнеш волом! Побачать документ — повірять!

— Ти, зайцю, мене послухай. Я на документах краще за тебе знаюся. Хто ж повірить тобі, що ти здоровий, як ти не лікувався ані дня!? Документ не лікує.

— Ти ж знаєш, що я не хворий! Як же я можу лікуватися від чуми, коли на неї не хворію!?

— Це лише ми двоє знаємо. Усі інші переконані, що ти хворий і заразний. Тому тебе і оминають.

— Що ж мені тепер робити?

— Йдемо до Фарми.

Пішли заєць з дятлом до старої змії Фарми. Розповіли їй усю правду про підроблену довідку.

— Вибачте мені, бабцю, що збрехав, — ледь не плакав зайчик, — більше ніколи в житті не брехатиму. Допоможіть мені знову звичайним зайцем стати!

Розчулилася стара Фарма, пожаліла Ляка. Життя його вже й так добряче провчило за ту брехню.

— Гаразд. Я тобі допоможу, але за однієї умови! Все, що в звірів випросив, вдаючи з себе хворого, їм повернеш!

— Добре-добре, обов’язково поверну! Обіцяю!

— Тоді залишайся у мене! А ти, дятле, лети до сороки Тріскоті і скажи їй, що Ляк тепер в лікарні уколи отримує.

Полетів Встроминіс до сороки і сказав їй, що Фарма наказувала. Тріскотю цікавість розібрала і вона мерщій полетіла до змії, що б першою довідатися, як це зайчику уколи роблять.

Дістала Фарма найбільшого шприца з найгострішою голкою і зайцю в стегно чисту воду коле. А Ляк пищить, від болю корчиться. Хоче їсти заєць, а Фарма не дає. «Пий, — каже, — воду, а про їжу забудь! Ти на дієті!»

Рознесла сорока звістку про зайчикове лікування всьому Чарівному лісі. «Ви навіть не уявляєте, — каже, — який здоровенний шприц та яка гострюща голка. А як він корчиться від болю… Дивитися страшно!»

Кожного дня упродовж тижня робила Фарма уколи і морила зайця голодом, який в медицині красиво зветься Дієтою. Схуд заєць, аж шкіра висить, наче порожній мішок, в якому заячі кості залишилися.

Тріскотя щодня навідувалася і її стараннями про лікування зайця весь ліс усе знав в найменших подробицях: куди сьогодні кололи, як стогнав, що казав, як кульгав Ляк після уколу. Що не бачила, то прибріхувала сорока. Звірі щиро співчували зайчику: стільки уколів ще ніхто ніколи не мав. А він молодчина, тримається!

На сьомий день Фарма підвела змореного голодом зайця і урочисто повідомила:

— Ось тепер ти здоровий! Сьогодні уколів не буде. З’їж морквину!

Побачив Ляк морквинку, зрадів, а коли на зуб поклав, здалося йому, що нічого смачнішого він ще зроду не їв. А звичайна була морквина.

Правду кажуть: дієта творить чудеса!

Летить Тріскотя лісом, дзьоб не закривається:

— Ляк вилікувався! Ляк вилікувався!

Так всі взнали, що зайчик вже здоровий! Побігли зайченята Ляка з одужанням вітати, капусти йому принесли.

Подякував він Фармі за те, що старе життя йому повернула.

— Прошу-прошу! — прошипіла змія. — Ти обіцянку свою не забудь!

Пішов Ляк до звірів, які йому їжу давали, подякував, що в біді не залишили, і повернув кожному своє. З того часу живе Ляк заячим життям і більше покладається на прудкі лапи, ніж на якісь там документи.

Сторінки: 1 2 3

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.7 / 5. Оцінили: 27

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Історії чарівного лісу ”
Володимир Читай
Видавництво: “Видавництво Старого Лева“
м. Львів, 2014р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: