TOU

Качка Джемма

Беатрікс Поттер

Послухайте цікаву історію про качку на ім’я Джемма, а на прізвище Хлюпводиця.

Так от, в одного фермера жила-була качка Джемма і її жахливо турбував той факт, що дружина фермера не дозволяла їй висиджувати своїх каченят.

Її сестра, качка місіс Ребека Хлюпводиця часто говорила їй на це:

– Ах, так нехай їх висиджують собі хто хоче! У мене, наприклад, просто не вистачить терпіння просидіти в гнізді цілих двадцять вісім днів. І у тебе не вистачить теж, Джеммо! Послухай мене, до того ж, ці твої каченята, якщо вилупляться, неодмінно застудяться!

– Ні, – упиралася Джемма. – Я хочу висидіти каченят сама. І я висиджу їх!

Вона спробувала ховати яйця, але, на її нещастя, їх завжди хтось знаходив і забирав.

Джемма Хлюпводиця була у відчаї. І тоді вона вирішила влаштувати собі гніздо десь подалі від ферми. І ось одного прекрасного весняного дня Джемма вирушила по дорозі, яка йшла до невисокого пагорба.

Джемма вдягла свій дорожній синій капелюшок та шаль.

Потихеньку вона дійшла до вершини пагорба і, подивившись по сторонах, угледіла один дуже підходящий лісок. Вона подумала, що як раз там їй буде затишно і, найголовніше, ніхто їй не заважатиме.

Треба сказати, що Джемма Хлюпводиця ще ніколи не літала. А зараз вона вирішила спробувати. Джемма швидко побігла вниз із пагорба – у бік лісочку, незграбно розмахуючи крилами, а потім, підстрибнула раз, другий… піднялася в повітря… і полетіла!

Спочатку її кидало із боку в бік, але поступово вона опанувала своє незвикле до польотів тіло, і летіти стало значно легше.

Вона із насолодою летіла над верхівками дерев і незабаром побачила галявину посеред лісу, на якій не роли ані клени, ані сосни, і не валялися старі гілки з сучками. Там росла висока трава і цвіли лугові квіти. Джемма м’яко приземлилася і, перевалюючись з боку на бік, пошкандибала своєю качиною ходою на пошуки м’якого і сухого місця для свого гнізда. Неподалік вона помітила пеньок серед заростей наперстянки.

 

Але, підійшовши ближче, Джемма дуже здивувалася, побачивши, що на пеньку сидів елегантно одягнений джентльмен і спокійно собі читав газету. Він був рудий, з гострими вушками і довгими вусами.

– Кряк-кряк? – запитала Джемма, схиливши голову трохи набік. – Кряк?

– Ви заблукали в тутешньому лісі, добродійко, чи не так? – спитав незнайомець качку.

У цього елегантного джентльмена, який дивився на неї через край газети, був ще гарний пухнастий хвіст, на який він сів поверх пенька, оскільки той був трохи вологий.

Джемма подумала про себе, що він дуже галантний і виглядає дуже дружелюбно. Тоді вона пояснила своєму співрозмовникові, що вона зовсім не заблукала, а, навпаки, шукає зручне місце для свого майбутнього гнізда.

– Ах, ось воно що! – вигукнув джентльмен з довгими вусами, розглядаючи Джемму.

Він склав свою газету, засунувши її до задньої кишені штанів. А Джемма тим часом поскаржилася йому на фермерських курей, які з якогось дива, стали вже дуже багато брати на себе.

– Правда? Це ж треба, як цікаво! – помітив чемний джентльмен. – Хотів би я побачити цих птахів. Я б тоді показав їм, як лізти куди не просять.

– Але от щодо гнізда, – продовжував він, – то в мене якраз є підходяще місце для вас. Тут, у невеликому сараї є величезний запас пір’я, і ви, моя любо, там нікому не заважатимете. Влаштовуйтеся зручніше і сидіть собі, скільки хочете.

І він повів її у бік невеликого будиночка, що стояв неподалік у густих заростях.

Будиночок був зібраний з вербових гілок, обмазаних зверху глиною, а на даху замість димаря стирчали два відра без дна, одягнені одне на одне.

– Тут моя літня резиденція, – пояснив джентльмен. – У моїй зимовій норі… гмм… я хотів сказати, в моєму зимовому будинку вам було б не так зручно, як тут.

За цим будинком стояв якийсь кособокий сарайчик, збитий із старих ящиків з-під порошку. Високий джентльмен відчинив двері та провів Джемму всередину.

Всередині сараю Джемма побачила майже доверху наповнену пір’ям невелику кімнату. Пір’я було так багато, що, здавалося, не залишилося місця навіть для повітря. Але це було ідеальне місце для висиджування яєць! Джемма Хлюпводиця спочатку було здивувалася, чому в одному місці знаходиться відразу стільки пір’я. Але не стала дуже вже над цим замислюватися і швидко взялася облаштовувати своє гніздо.

Коли Джемма вийшла назовні, джентльмен з довгими вусами сидів на колоді і знову читав. А може, й не читав зовсім. Але газету було розкрито, а очима він дивився на качку поверх краю газетного аркуша.

Джемма сказала йому, що влаштувала собі гніздо і що зараз їй час повертатися на ферму. Чемний джентльмен сказав у відповідь, що дуже шкодує, що Джемма повинна покинути своє нове місце. Він обіцяв їй наглядати за її гніздом до завтра, поки вона не прийде. І ще додав, що обожнює качині яйця і маленьких каченят, і що він невимовно пишається тим, що в його сараї з’явиться гніздо, повне качиних яєць.

З того часу Джемма Хлюпводиця з’являлася в сараї акуратно щоранку після сніданку. І незабаром в гнізді було вже дев’ять яєць. Вони були білі з зеленуватим відтінком, і рудому джентльменові дуже подобалося спостерігати за ними.

Сторінки: 1 2

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 5

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Все о кролике Питере”

Видавництво “Перо”, 2018р.

Переклад на російську – М. Гребнєв

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: