TOU

Качки

Казки Яна Бжехви

По подвір’ю ходить качка,
Зовсім боса, неборачка,
Її рідні теж у скруті,
Всі роздягнені й невзуті.

Їм би хоч по кожушанці,
Щоб отак не мерзнуть вранці.
А на ніжки теплі капці,
На голівки — хоч по шапці,
Бо надворі вже зима,
І тепла давно нема.

До кравчихи йдуть надвечір:
— Нам потрібні теплі речі!
Дуже гарні, як годиться,
Щоб качкам не застудиться.

Та хоч дні такі холодні —
Нам пошийте шубки модні.
Складки, пояс — все по мірці,
Ще й для хвостиків по дірці.

Ви обмірте нас умить
І замовлення прийміть!
Тільки шийте до лиця! —
Та й пішли шукать шевця.

І гуртом гукають крячки:
— Треба нам взуття для качки!
Отакі гарненькі капці,
Щоб трималися на лапці.

Тут — ремінчик, збоку — пряжка.
Вам пошить не буде важко?

Каже швець їм:
— Як зумію, То й за день усім пошию!
Знов качки ідуть із двору,
— Шубки є? — питають хором.

Але швець за цю роботу
Зажадав п’ять тисяч злотих.
А кравчиха десять хоче,
І качкам сміється в очі.
— Ви спитайте,— каже,— дам,
Скільки зараз платять нам!

Та качки ледь-ледь не плачуть.
— Де ті гроші? — сумно крячуть.
— Ні копієчки удома!
Нам не платять — річ відома…

Та всміхається кравчиха,
Швець також в долоню чмиха.
І говорять дуже чемно:
— Нас просити надаремно!

Ось чому качки у скруті;
Всі роздягнені й невзуті,
Хоч надворі вже зима,
І тепла давно нема.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Качка – дивачка”
Ян Бжехва
Переклад Н. Забіла, М. Пригара
Видавництво: “Веселка”
Київ, 1974 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: