<

Картатий гусак

Казки Рахіль Баумволь

Літній день наближався до кінця. З’явилися тіні: нерухомі тіні стовбурів дерев, тіні від листя, що ворушилося, і тіні, що ходять з місця на місце, качок, курей та інших мешканців двору. Якщо тіні не поміщалися землі, вони, перегинаючись, піднімалися стіною будинку, налазили на паркан.
У глибині двору, неподалік запасних рам для парників, лежав великий картатий гусак.
Так, він був картатий, і це всіх збентежило. Це диво! Хіба хтось десь колись бачив когось у клітинку? Бувають коні в яблуках, бувають олені у плямах, бувають зебри в смужку, бувають змії в цятку. Але картатим ніхто не буває!
І усі почали збиратися навколо картатого гусака. Сюди прийшли і кури з півнями, і качки, і гуси, і кішка, і собака.
Картатий гусак дивувався: чому це всі зібралися навколо і розглядають його з такою цікавістю? Чому вони його не впізнають?
Але тут гусак повернув голову, щоб почухати собі під крилом, і завмер від подиву: він побачив, що він не просто білий гусак, а незвичайний гусак — картатий! Це не тільки здивувало його, а й злякало, бо він був розумний гусак і знав, що картатих гусаків не буває. А якщо їх не буває — значить, і його немає, а якщо його немає, то хто ж тут лежить біля парникових рам і в кого це так нестерпно свербить під крилом?
Всі ці гусячі думки одна за одною з’явилися в його гусячій голові так несподівано, що він, сам того не відчуваючи, підскочив на ноги і побіг. І, як тільки побіг, перестав бути картатим, а став звичайнісіньким білим гусем. Це гратчасті рами парника кидали на нього картату тінь.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

Джерело:

“ Мои первые книжки “

Рахиль Баумволь

Видавництво : “Детская литература”, 1968 р.

Залишити коментар