Казка про морського царя і китів

Казка Дональда Біссета. Читати українською онлайн.

 

Колись давно, коли море ще тільки з’явилося на світ, воно було зовсім не солоне. І ніколи на морі не траплялося бурі. Воно було тихе і спокійне, наче великий ставок.

Якось морський цар Нептун сидів зі своїми прекрасними дочками (їх було всього сорок) на дні моря. У десяти дівчаток було жовте волосся, ще у десяти — чорне, ще у десяти — біле, а в останніх десяти — червоне.

І в усіх сорока дочок були дуже гарненькі блискучі риб’ячі хвости.

Поблизу проплив оселедець, і Нептун помітив, що він плаче. Потім проплив смугастий морський диявол і кілька морських коників, та ще палтус — теж усі в сльозах!

Нептун подивився собі під ноги і на морському дні побачив заплакану морську зірку, а поруч із нею омара, що аж заливався сльозами.

— Що сталося, друже омаре? — запитав його Нептун.

— Ах, мій король! — схлипнув омар. — Знову ці кити. Вони п’ють море.

О, як цар Нептун розсердився! Він піднявся на поверхню моря, озирнувся і, куди б він не кинув оком, усюди бачив великих і навіть величезних китів. І всі вони пили море. І море міліло прямо на очах.

— Ах негідники! — сказав Нептун. — Треба припинити це неподобство.

Він знову пірнув на дно і покликав до себе дочок.

— Пливіть, мої любі, до королівської кухні, — сказав він. — Там у шафі ви знайдете мішки з сіллю. Візьміть кожна по мішку і скоріше повертайтеся.

І всі сорок дочок морського царя попливли до королівської кухні і повернулися кожна з великим мішком солі.

Тоді Нептун сказав своїм дочкам із жовтим волоссям:

— Пливіть, мої любі, на схід, розсипайте по дорозі сіль і розвіюйте її на всі боки хвостами.

А дочкам з чорним волоссям він сказав:

— Пливіть, любі, на південь, розсипайте сіль з мішків і розвіюйте її на всі боки.

Дочок з білим волоссям він послав на захід, а з червоним – на північ.

— Пливіть, мої любі, не шкодуйте солі та посоліть море.

І всі його дочки попливли хто куди і зробили все, як велів їм батько.

На другий день кити, як завжди, стали пити море.

— Ой, — сказали вони, — воно ж солоне!

Їм було огидно ковтати солону воду, і вони випустили її назад могутнім фонтаном. І від засмучення забили по воді хвостами, від чого на морі почалася страшенна буря.

А цар Нептун сміявся.

— От і чудово, — сказав він. — Тепер море буде завжди солоним, і кити не питимуть його, а почнуть від засмучення бити хвостами, і підніметься страшенна буря. Але вже краще іноді буря на морі, ніж зовсім без моря, вірно?

— Ти правий, любий татусю! — сказали всі сорок дочок, і кожна його поцілувала.

Ось чому море солоне і чому на ньому трапляються бурі.

 

Сподобалась казка? Залиш оцінку!

5 / 5. Рейтинг: 1

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Самые знаменитые сказки”

Дональд Биссет

Видавництво “АСТ” 2014р.

Залишити коментар