Казка про слона і директора зоопарку

Казки Наталі Поваляєвої

Одного дня в квартирі Директора зоопарку відключили воду і гарячу і холодну.

Директор дуже засмутився. Як він, немитий, з’явиться перед відвідувачами зоопарку? І навіть більше — як він, немитий, з’явиться перед мешканцями зоопарку? Адже ці мешканці миються по кілька разів на день: птахи ретельно чистять пір’я, тигри облизують смугасте хутро, а бегемот взагалі не вилазить з води…

Однак робота є роботою, і немитий директор вчасно прийшов до зоопарку.

Звірі одразу зрозуміли, що сьогодні Директор не в настрої.

— Що сталося, Михайловичу? — співчутливо запитав Страус.

— Та, воду відключили, — сумно сказав Директор.

— Біда, — сказав Страус, ховаючи голову в пісок. Страуси завжди так роблять: ледь щось станеться – відразу головою в пісок, ніби кажуть: я тут ні до чого, мене це не стосується.

А директор ставав все сумнішим.

— Чого хвилюєшся, Михайловичу? — запитав Тигр, виблискуючи на сонці своїм ретельно вилизаним смугастим хутром.

– Та, воду відключили, – поскаржився директор.

— Неприємно, — сказав Тигр. — Ну, хочеш — візьми воду з моєї миски. Я сьогодні не пив.

– Дякую, не треба, пий сам, – кисло посміхнувся директор і пішов далі.

Втративши будь-яку надію, Директор підійшов до Слона.

— Привіт, Михайловичу! Слон весело привітав Директора. – Чому ніс повісив?

– Та , воду відключили, – пробурмотів директор, – ходжу немитий, сам собі неприємний.

– Хм! Знайшов чого журитися, — сказав Слон. – Іди за милом і мочалкою, зараз влаштуємо тобі душ вищої категорії!

Директор кинувся до свого кабінету, схопив мило, мочалку і банний віник. Потім передумав брати віник і замість віника взяв з цвяха рушник. І поспішив до Слона.

— Ну, Михайловичу, готовий до водних процедур? — запитав Слон.

— Так, — сказав директор.

— Тоді пішли до ставка.

Слон і Директор пішли до ставка, наповненого чистою прозорою водою —Директор завжди за цим пильнував. І як виявилось не даремно!

Слон набрав повний хобот води і облив Директора.

«А тепер давай, намилься», — наказав він.

Директор слухняно намилився, а Слон знову набрав води й ретельно змив усю піну зі свого начальника.

– Ну як, легше? — запитав Слон.

— Не те слово! Вигукнув задоволений директор, витираючись рушником. — Ніби заново народився! Дякую.

— Будь ласка, звертайся при потребі, — сказав Слон і пішов провідати зебру.

А директор зоопарку з тих пір, коли в його квартирі зникла вода, не хвилювався, бо вже знав, як вибратися з скрутного становища

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.2 / 5. Оцінили: 13

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: