Казка про ведмежого сина
Лужицькі народні казки
Хлопець вибачив своїх віроломних товаришів і віддав їм старших панночок за дружин. Собі взяв наймолодшу і найвродливішу. А тоді вони всі разом пішли до батька дужого хлопця.
Хлопець залишився на батьковім господарстві, і хазяйнував мудро й обачно, а друзі йому допомагали. У селі Силачівка вам ще й нині про них розкажуть
Джерело:
“Ян, що не знав страху ”
Казки лужицьких сербів
Видавництво: “Навчальна книга – Богдан“
м. Тернопіль, 2009 р.