На цій сторінці нашого сайту пропонуємо ознайомитися з казками з особливо неповторним стилем і поетичним гумором чеського
письменника, поета і сценариста Мілоша Мацоурека.
Мілош Мацоурек (1926-2002) написав близько двох десятків книг для
дітей та дорослих, десятки сценаріїв до ігрових та анімаційних фільмів. З
початку 1960-х років Мацоурек працював драматургом на кіностудії
“Баррандів”. Ім’я Мілоша Мацоурека стало символом якісного
розважального кіно.
Після збірки віршів «Не вір очам своїм» (1958) та п’єси для дітей «Папуга
на п’ятірку» (1968) Мілош Мацоурек опублікував у 1960-х рр. кілька
книжок авторських казок, які привернули увагу оригінальним баченням
світу, поетикою та стилем: «Життєпис тварин» (19б2), «Якуб і двісті
дідусів» (1963), «Жираф і тюльпан» (1964), «Муравоїд з арифметикою»
(1966), «Канікули Боніфація». Вони через деякий час послужили основою
публікації вибраних творів, названих просто «Казки» (1971). В останні
роки Мілош Мацоурек писав головним чином сценарії до кінокомедій.
Поет, казкар і сценарист Мілош Мацоурек зачаровував дітей та
дорослих, насамперед, поетичністю та гумором. Він вчив дивитися на
світ, на навколишні речі і справи новими, свіжими очима, під
несподіваним кутом зору і дивовижним зв’язком. Він робив зримою
поетичну чарівність дійсності, її смішні риси, вчив сміятися над дурістю,
умовностями та лицемірством у людських стосунках і, водночас,
відкривати цінності життя, красу речей та світу. Багато казок стали
основою для мультфільмів (наприклад, “Сюзанна та літери“, “Боніфацій
та його племінники” або “Погано намальована курка“). Казки Мілоша
Мацоурека користуються великою популярністю серед дітей та дорослих у Чехії та далеко за її межами.
Осінь вже скінчилася, але зима ще на настала. Зранку вже трохи підмерзало. Вчителька повела свій клас на прогулянку до міського парку.
– Власто, на що це ти там задивляєшся? – запитала вчителька дівчинку Власту.
– Подивіться, на гілці залишився один-єдиний …
Деякі люди думають, що килими мають легке життя. Але це не так, ви їм не вірте. Послухати їх, то килими тільки й роблять, що цілий день вилежуються на підлозі, а спитаєш у них:
— Ви що й справді нічого не …
Жив-був один хлопчик на ім’я Конрад, який весь час брехав.
На день народження мама подарувала йому авторучку, він прийшов у школу і давай хвалитися, як він цю авторучку спік на пательні з найкращої муки. Хлопці авторучку крутили і так і …
Жила-була дівчинка і звали її Сюзанночка, дуже гарне ім’я, але в шкільних зошитах вона примудрялася писати такі жахливі літери, що на них неможливо було дивитися без сліз.
Ось і вчителька, як побачить ці літери, як розплачеться, сльози в два потоки …
Жив та був один хлопчик, звали його Якуб, і жив він разом з дідусем. Дідусь був товстий, з червоним обличчям і величезним солом’яним капелюхом, який називається панама, яку він страшенно любив. Якуба він теж любив, але повного розуміння між ними …
Наснився одного разу старій мавпі сон, ніби гуляє вона з родиною в зоопарку, а в клітках сидять пани в капелюхах і дами з сумочками в руках. І її дочка, маленька мавпочка, питає її:
— Мамо, можна я їм дам кокосовий …
Жила-була одна нерозумна юна жирафа. Якось вона взяла та й помінялася головою з тюльпаном. Коли вона прийшла додому, сестри сказали:
– Куди ти, немудра, діла голову? Тепер ти ні жирафа, ні тюльпан. Тепер ти ні те ні се.
— Ну …
Голова – це така шафка, в якій повно маленьких висувних скриньок і поличок. Туди складають знання, як носові хустки в шафу. Коли мама каже нам:— Діти, їжте овочі, вони корисні для здоров’я! – Слова її через вуха – скік-скок! — …
Бідолашний кролик цілий день сидів у циліндрі фокусника, лише ввечері під час вистави фокусник витягував його назовні — звичайно ж за вуха. Ось і стали вуха у кролика зовсім витягнуті. І здалося йому, що він стоїть на сцені у фраку …
Уявіть собі кавун, що народився на городі, дитинство провів на городі і молодість свою проводить на городі, а тому боїться, що на цьому городі й постаріє. Чесно кажучи, це моторошна нудьга — сидіти цілими днями на одному місці на грядці …
Раніше у школі все було інакше. Того, хто погано навчався чи не слухався, вчитель брав за вухо і тягав щосили раз сімнадцять, а може, навіть і двадцять шість, залежно від того, яку провину зробив учень. Деякі діти набиралися розуму раніше, …
У глухому дрімучому лісі стояла, завалена снігом по самий дах, хатинка. І жила в тій хатинці Ведмедиця зі своїм ведмежатком Топтунчиком. Цілісінький день спала Ведмедиця на печі — що ще ведмедям узимку робити? А Топтунчику не спалося. Лежить у своїй …
Жив-був піаніст, котрий так любив музику, що грав навіть тоді, коли його ніхто не слухав. З раннього ранку до самого пізнього вечора він грав на роялі і ні про що інше, окрім музики, думати не міг.
Він вважав, що його …
Погано намальована курка
— Курка — лише курка. Немає такої людини, яка б її не бачила і не знала, як вона виглядає. От і давайте її намалюємо, — сказала якось пані вчителька дітям.
Хлопці взяли олівці та почали малювати. Чорним …
Лежати коробці і нічого не бачити — так нудно!
Одного разу в кухонній шафі нудилося приблизно сто двадцять макаронів, і, оскільки вони були італійські, вони розмовляли один з одним італійською:
— Ну так, ну так, нудне у нас життя.
– …
Був у світі один цирк, повний тирси та музикантів, і жив у тому цирку лев Боніфацій. Це був дуже добрий лев, такий добрий, розумний і роботящий, що йому двічі не доводилося нічого повторювати. Він жодного разу не зірвав жодної вистави, …