Казки Георгія Хіміча

Теги:

Чого песик виє на місяць

Казки Георгія Хіміча
4.9
(11)
Час читання 2 хв
Коментарі(0)

Жили собі нерозлучні друзі: Песик, Котик, Півник та Кролик. Дбайливо обробляли земельку, отож і мали всього вдосталь. Окрім того, були вони ще й завзятими мандрівниками.
Коли в них випадало хоч трохи вільного часу, відразу ж пускалися подорожувати. Сходивши вздовж і …

Чому в лелеки крила чорні

Казки Георгія Хіміча
4.3
(8)
Час читання 2 хв
Коментарі(0)

Перші лелеки були з ніг до голови білі, наче сніг у гожу днину. Разом з весною прилетіло їх двійко в наші краї.
Один чоловік, що жив край села, прилаштував на оселі колесо від воза та й запросив лелек до себе.…

Загублена голка

Казки Георгія Хіміча
4.5
(15)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

Трапилося це в далеку давнину, коли пес Сірко був відомим кравцем. Якби ж ви знали, який гарний одяг він міг пошити!
Любо глянути! Прийде, бувало, до нього звичайнісінька гава, а піде—ну тобі справжня пава. Тому й замовників мав, хоч
одбавляй. …

Окрайчик

Казки Георгія Хіміча
0
(0)
Час читання 4 хв
Коментарі(0)

Це було давно, а може, й недавно. Ішов собі по землі старий-престарий чарівник на ім’я Добродій.

От ішов він, ішов і раптом угледів таке—аж занімів од жаху. Перед ним на шляху, прямо в пилюці, валявся викинутий
кимось окрайчик хліба, ще …

Як журавель став криничним

Казки Георгія Хіміча
3.3
(3)
Час читання < 1 хв
Коментарі(0)

У всі віки, коли до нас приходить осінь і перші приморозки з’являються, щоб нагадати про наближення зими, журавлі поспішливо збираються у далеку дорогу.

– Кру-у! Кру-у! – з журливими покликами кружеляють вони над рідними полями, лісами та озерами. А потім …

Чому небо зоряне

Казки Георгія Хіміча
4.9
(24)
Час читання 2 хв
Коментарі(0)

Був час, коли небо осявали тільки сонце та місяць, а зірок ще не було. І жив тоді один чоловік. Мав діточок, як у решеті дірочок, отож мусив з ранку до ночі в полі працювати, аби їх прогодувати. Був він завше …

Про слона, який не знав, що він найдужчий серед звірів

Казки Георгія Хіміча
4.5
(26)
Час читання 3 хв
Коментарі(0)

Жив собі колись слон, який не знав, що він найдужчий з-поміж звірів. А був той слон великий, розумний і добрий. Ніколи навіть мухи не чіпав, хоча вона частенько докучала йому.
Він обережно ступав по землі, пильнуючи, аби не наступити на …

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: