Казки Лариси Письменної

Теги:

Чому зникла шапка-невидимка

Письменна Лариса Михайлівна
4.6
(26)
Час читання 2 хв
Коментарі(0)

Сьогодні Ясик був слухняний – не пустував. Таке іноді буває. Мама повела його до лісу. І там він не ламав гілок, не витоптував квітів, не полохав птахів, не рушив мурашника, хоча й дуже хотілося. Зирк – а в траві блищить …

Голубий олень

Письменна Лариса Михайлівна
5
(8)
Час читання 14 хв
Коментарі(0)

А зараз, друзі мої, я хочу розповісти вам про дівчинку Оленку, що живе у великому й людному місті, про дивовижну пригоду, що сталася з нею. Оленка запевняє, що то щира правда, то чому ж би нам їй не повірити? Адже …

Жар – Пташенята

Письменна Лариса Михайлівна
5
(16)
Час читання 4 хв
Коментарі(1)

Було це в прадавні часи, коли найперший ведмідь Медолюб був такий веселий, що ніколи ні на кого не гнівався, понад усе любив танцювати навприсядки та розповідати кумедні побрехеньки. Найпершого їжака звали тоді не Стобурчак, а Шовкова Спинка,— таке мав м’якеньке …

Страшило

Письменна Лариса Михайлівна
4
(3)
Час читання 2 хв
Коментарі(0)

Ходить-походжає чапля Довгов’язиха по болоту. Цибатими ногами-кроквами по купинах чапає, довгу зміїну шию вигинає, гострим, мов осока, дзьобом клацає… Нема гіршого лиха за чаплю!
Маленьке зелене жабеня Скрекотунчик з-за купини визирає. Кортить жабеняті пострибати, поквакати, та ба! Треба стерегтися, щоб …

Сап’янці

Письменна Лариса Михайлівна
4.6
(5)
Час читання 2 хв
Коментарі(0)

Загубив ведмідь Гуп-Туп-Медолюб свої сап’янці.
От були — й нема! Хтозна-куди поділися. І сап’янці старі вже, полатані, та звик до них ведмідь. Шкода!
Сам шукав—не знайшов. Звірі шукали—не знайшли. А найбільше лисиця Облудниця шукала, дуже пильно шукала, а проте не …

Зозуля, що мала гніздо

Письменна Лариса Михайлівна
4.9
(9)
Час читання 3 хв
Коментарі(0)

Летіла зозуля біля столітнього дуба та й побачила: стара білка Клопотуха своє дупло прибирає, сухим пахучим зіллям вимощує.
— Добридень, бабусю Клопотухо! І що-то ви робите?
— Добридень, зозуле. Дупло прибираю: люблю, щоб у мене порядок скрізь був, щоб усе …

Як у Чубасика сміх украли

Письменна Лариса Михайлівна
4.4
(16)
Час читання 34 хв
Коментарі(6)

Вечір.
За селом у чорній імлі спить ліс. Взимку під сніговим наметом він спить тихо-тихо. Одна біла берізка ніби спросоння вибігла з узлісся і зупинилася біля самої Марійчиної хати.
Дряпає змерзлими вітами зацукроване морозом вікно — проситься до теплої домівки.…

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: