— Дядечку Острове, — спитав якось Човен, уткнувшись носом у пісок, — а чому перед світанням звучить над нашим містом такий сумний дзвін?
— О! — зітхнув Острів. — Той дзвін нагадує про сиву давнину, коли приніс мені що казку …
Веселий Струмок жваво пробігав повз невеличкий пагорбок, котрий скидався на пухку зелену шапку.
Полуденна спека порозганяла все живе в затінок та холодочок.
Ні з ким і словом перемовитись.
Раптом — дз-дз-дз.
— Добрий день, Ґедзику, — радо привітався Струмок.
Ґедзь, …
Росинка народилася чудового літнього ранку, коли зоря тільки підсвітила і підфарбувала окраєць нічного неба. Вона розправила свою прозору коротеньку суконьку з рясною спідничкою, пов’язала блакитною стрічкою свою біляву голівку і порскнула з жовтого лютика, де вродилася, просто на пелюстки рожевої …
У великому зеленому ящику жили Айстри — Фіолетка і Біланка. Красувались вони високо над землею, на балконі сьомого поверху. Айстри дуже пишалися — адже під ними розстилався такий великий світ!
Рано-пораненьку десь там внизу двірник починав поливати асфальтові доріжки, і …
З давніх-давен на зелених наддніпрянських кручах жила цариця лісів, рік і полів — Дарина. Ніжно і клопітливо доглядала вона свої володіння. І були її ліси високими, луги розмаїтими, бурштиновими здавалися Дніпрові береги.
Та ось на вкриті споконвічним пралісом схили прийшли …
У давню давнину поселився в монастирі багатий чоловік. Кинув свої маєтки і сподівався тут на самоті знайти щастя. Чарівна тиша навкруги, золоті бані лаврських дзвіниць, неозорі краєвиди Задніпров’я — все навівало спокій і роздуми. Величезна бібліотека, повна мудрих книг, жодних …
Жили собі колись два приятелі: Соловейко і Сірий горобчик. Вони так любилися, що не могли перебути один без одного й днини. Хоч і мешкали далеченько один від одного. Соловейко мандрував дніпровими схилами, а Сірий жив у гороб’ячій зграї під самою …
Довготелесий, довговусий цвіркун Мовчун жив за теплою батареєю парового опалення в затишному і сухому куточку. Вхід у його житло ховався якраз під голівкою цвяха, що підтримував знизу батарею. А всередині — чисто: скрізь білі фіраночки, скатертинки, всі речі до ладу …
Сердешна пані Жабка була претовстезною тітонькою у завше однаковій теміно-зеленій сукні — наче всипаній покришеними сухарями.
Очі в неї круглі і витріщені, мов намистини.
Вона часто сердилась, а надто на своїх непосид – синів, веселих розбишак і пустунів, трьох зелених …
Новий бджолиний рій оселився в окремому вулику. Хазяїн поставив цей вулик у квітучому садку поруч з іншими бджолиними родинами.
А літо було таке щедре, таке буйно-квітуче, що бджілки не знали ані днини, ані часини спочинку. Сновигали від вуликів до квітів, …
— А це недавно,— всміхнувся Турханів Острів у піщані вуса,— прийшов до мене такий собі хлопчина і питає:
— Діду, чи не бачили ви моїх нот?
— А як же вони сюди могли потрапити?
— Взяли і втекли. Правда, я …
Весни оживляли острів, молодили й чепурили його густі діброви, ясніше сяяло над ним блакитне небо, тремтіло лепке марево, оповивали таємничі тумани.
І хоча ніхто ніколи не чув голосу острова, кожна жива істота розуміла його мову, бо сприймала її, наче свою