<

Кенгурятко, яке вчилось стрибати

Казки Марії Солтис-Смирнової

У далекій Австралії, де тепле літнє сонечко світить тоді, коли у нас йде білий пухнастий сніг, живуть цікаві звірята, які вміють високо-високо стрибати.
Але був серед них малюк-кенгурятко, який взагалі ніколи не стрибав.
Просто одного разу маленький випав з маминої кишені. Його ледь-ледь встигли впіймати.
Він сидів у маминій кишені і солодко спав, коли матуся відпочивала. Тільки, коли вони збирались кудись стрибати, кенгурятко аж втискалось у мамин животик від страху.
Так тривало вже кілька місяців. Мама і татко кенгуру не знали, як навчити свого синочка стрибати.
Але одного ранку, коли кенгурятко відкрило оченята, замість маминої сумки він помітив над собою блакитне небо і гілля дерев.
Малюк так перелякався!
Він почав кликати батьків, але ніхто не озивався.
Оглядаючись довкола кенгурятко помітило сліди. Але вони губились десь серед кущів.
“Так це ж треба туди дострибати!” – подумав малюк.
“Я ще трішки почекаю. Може, вони повернуться.”
Але через кілька хвилин животик кенгурятка почав просити сніданку.
І поблизу не було нічого їстівного.
Малюк піднявся на задні лапки.
І стриб!
“Це зовсім не страшно,” – здивувався він.
Стриб-стриб-стриб.
Кущі, виявляється, ростуть не так далеко.
А звідти назустріч вистрибнули мама з татом.
Тепер вони стрибали всі разом, хоча кенгурятко стрибало не так високо, як батьки.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.6 / 5. Оцінили: 8

Поки немає оцінок...

Залишити коментар