TOU

Хатинка для зайчика

Ольга Лапушена

У дрімучому лісі під найпишнішою ялинкою заховалася  затишна хатинка. Біля хатинки – город. Біля городу – криниця. Біля криниці – лавка. В хатинці разом зі своєю жінкою і діточками живе сірий Зайчик. Живуть вони дружньо і щасливо. Їдять пироги з капустою, п’ють запашний чай з варенням  і читають цікаві книжки.

Кожен рік на Різдво Заєць згадує історію, яка трапилася з ним багато років тому, і яка поклала початок його майбутньому і щасливому життю.

Сталося це, коли Зайчик був ще зовсім маленьким і жив із батьками та братиками у великій клітці в Зоопарку.  Кожен день познайомитися з ними приходили люди. Вони посміхалися, весело спілкувалися і фотографували зайчиків. Все було добре.

Та згодом їхню клітку вирішили полагодити і тимчасово перевезти родину Зайчика до іншого приміщення. Під час подорожі через ліс, у машини, що їх везла, пробилося колесо.

Машину хитнуло і клітка з Зайчиком випала на галявину. Коли від удару клітка Зайчика відчинилась і він вистрибнув на травичку, машина вже зникла за деревами.  Його родину повезли далі, а він залишився один самісінький у дрімучому лісі.

Сів тоді Зайчик на пеньок і гірко заплакав. Все це бачила Сорока. Вона полетіла по лісу і всім розповіла, що трапилося.

Зібралися тоді всі звірі і птахи на галявині й почали радитись, як Зайчику допомогти. Зайчик попросив побудувати йому хатинку, де він зміг би жити. Але виявилося, що в лісі давно вже не було Зайців і ніхто не знає, як саме будуються для них хатинки.

Зайчик залишився жити в лісі. У нього з’явилося багато нових друзів, усі вони допомагали йому чим могли: навчили збирати шишки і ягоди, вирощувати овочі й збирати корисні трави для чаю. Зайчик викопав під кущем ямку в землі, натягав туди травички й листя і жив так ціле літо й осінь.

Але, коли прийшла зима, Зайчику стало холодно і сиро в неглибокій ямці. Травички й листячка вже не вистачало, щоб зігрітися.

Час близився до Різдва. Всі в лісі готувалися до свята. Прикрашали свої хатинки. Готували смачні страви в печі. Не міг готуватися до свята лише Зайчик. Його, звичайно, запросили в гості і приготували для нього подарунки, але як же йому хотілося святкувати Різдво в своїй власній хатинці.

Прийшла ніч перед Різдвом. Зайчик заліз у свою ямку і спробував заснути. Раптом він почув чиїсь кроки. Потім, якісь дивні звуки, а потім все раптово затихло.

Зайчик обережно визирнув з-під листя – біля ямки нікого не було. Проте на снігу лежав червоний мішечок. Зайчик підняв його і розкрив.

В середині лежала товста зелена книжка, яка мала назву «Заєче господарство» . Книжка розповідала  про всі тонкощі заячого життя. І що найголовніше, навчала будувати заячі хатинки. Зайчик дуже зрадів. Він одразу зрозумів, хто до нього приходив і залишив подарунок.

Все це бачила сорока. Вона полетіла по лісу і всім розповіла, що Зайчик тепер знає, як побудувати собі хатинку. Друзі радісно сприйняли цю новину і допомогли йому в будівництві.

Зайчик вибрав місце для хатинки – під найпишнішою ялинкою, яку з того часу разом із родиною й друзями прикрашає кожного року до Різдва. Його дружина-Зайчиха пече смачні пиріжки з капустою і картоплею. А дітки вирізають із паперу красиві сніжинки і прикрашають ними віконця.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.8 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

Джерело:
Журнал “Малюк Котя“
Ольга Лапушена

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: