TOU

Хлопчик-Мізинчик

Грецькі народні казки

Жили-собі були дід і баба, а дітей у них не було.. Якось дід і каже бабі:
— Ото якби у нас був синок, високий та дужий, поміч мали б!..
— Нам якби синочка завбільшки з мізинчик, і то було б добре,— докинула баба.
Не встигла вона доказати, як перед ними з’явився хлопчик із мізин­чик завбільшки. Зраділи старі й назвали його Хлопчик-Мізинчик.

Якось Хлопчик-Мізинчик гуляв у лузі, а там пасся віл. Він не помі­тив Хлопчика-Мізинчика, бо той був нижче трави, і з’їв його разом з травою. Перелякався бідолашний віл, заплакав, але що поробиш!.. Пішов він до струмочка — напитися води. Розкрив рота, а звідти ви­стрибнув Хлопчик-Мізинчик — і просто в воду! Вода понесла його да­леко-далеко повз виноградники, поля й винесла аж на морський берег.
— Я врятований! — радісно вигукнув Хлопчик-Мізинчик і сів на пі­сок погрітися. Раптом він побачив щось велике і кругле. Воно стогнало:
Хлопчику-Мізинчику, допоможи мені стати на ноги, я для тебе все зроблю, що тільки забажаєш!
— А хто ти?
— Я морська черепаха. Тут проходив якийсь чоловік і перевернув мене, мабуть, щоб по дорозі назад забрати. Допоможи мені, любий Хлопчику-Мізинчику!

Хлопчик-Мізинчик зібрався з силами й перевернув черепаху.
— Спасибі, любий! Чим я можу віддячити за твою доброту? — спи­тала та.
— Я б хотів, щоб ти відвела мене до моїх батьків, а у них щоб були завжди харчі і тепла одежа. Ми люди бідні. Але де все це дістанеш! Навкруги один пісок!..
Черепаха засміялася:
— Сідай на мене — і побачиш!
Хлопчик-Мізинчик виліз на черепаху, і вони скоро дісталися печери. А в печері було повно золота, перлів, діамантів.
— Набирай, скільки можеш донести— мовила черепаха.— Тепер ви матимете і теплу одежу, і харчі.
І черепаха зникла. Хлопчик-Мізинчик узяв трохи золота, перлів, діа­мантів і повернувся додому. Дуже зраділи дід і баба, коли побачили живого і здорового Хлопчика Мізинчика. Від того часу вони ніколи не бідували.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.5 / 5. Оцінили: 14

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Грецькі народні казки”

Переклад – Степаненко В. І,

Видавництво : “Веселка”

Київ, 1985 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: