Ходить чутка
Вірші Галини Малик
Ходить чутка, що на світі
ще трапляються дива.
Кажуть,
щось учора сталось
із будинком номер два.
Кажуть,
був новий, чудовий
дім багатоповерховий.
Жив у ньому чоловік.
Йшов йому четвертий рік.
Кажуть,
з дому — дивна річ! —
крик лунав і день, і ніч:
— Я не буду!
Не піду!
Не віддам!
Не покладу!
Уключіть!
Не виключайте!
Це зніміть!
Оте подайте!
Роблять все назло мені!
І-і-і!
І від крику,
і від крику у будинка номер два
розболілась,
розболілась,
розболілась голова!
Розхитались
нерви-труби
і занили
сходи-зуби.
Очі-вікна
запітніли,
руки-двері
затремтіли,
закрутило
в димарі:
І-і-і!
Та ще гірше стало далі —
закололо у підвалі.
Затрусила лихоманка
боки-стіни,
груди-ганки.
Навіть номер почорнів —
так будинок захворів!
Він довгенько ще кріпився,
вчора чхнув —
і розвалився!
Ну, а як же чоловік,
що йому четвертий рік?
Кажуть,
всівся під кущем,
мовчки
мокне
під дощем!
Джерело:
“Неслухняний дощик ”
Автор – Галина Малик
Видавництво: “Карпати”
м. Ужгород, 1989 р.