Хто на повідку
Вірші Григорія Фальковича
Таксу, спритну і швидку,
я веду на повідку.
Рветься такса з повідка,
аж болить мені рука.
Ну, чому ж вона така
надто спритна і швидка?
Ну, а такса у цей час,
ось що думала про нас:
— Тягну я на повідку
цю істоту нелегку.
Ну, чому ж вона така
надто неповоротка?
Так воно у світі є —
кожен думає своє.
Джерело:
“Хвацькі вірші – Бешкетні вірші”
Григорій Фалькович
Видавництво: “А-ба-ба-га-ла-ма-га”
м. Київ, 2011 р.