Хульдри на хуторі

В Ордалі розповідають, що давним-давно жив там один хлопець, який одружився на хульдрі [1].

Хутір, звідки родом був той хлопець, стояв на околиці, і хульдри часто туди навідувалися. Зазвичай вони приходили готувати на кухні їжу. Іноді хульдри приводили з собою дітей — видно, їм ні з ким було їх залишити.

Якось підземний народ прийшов на хутір пекти коржі, і сталося так, що господарський син, нежонатий хлопець, був вдома. Примітив він, що на кухню пройшла хульдра з молоденькою дочкою, і увійшов за ними слідом.

А хульдра-мати ходить по кухні від вогнища до столу, від столу до вогнища — і це здалося хлопцеві таким кумедним, що став він дуркувати, слідуючи за хульдрою, як тінь і виробляючи всякі фокуси зі своїм шаликом. Тут хульдра не витримала і каже хлопцеві:

— Якщо ти випадково торкнешся мене, доведеться тобі зі мною одружитися.

Хлопець тільки розсміявся у відповідь, взяв і накинив свій шалик на молоденьку хульдрочку.

— Що ж, — сумно сказала мати, — тепер вона твоя і ти можеш робити з нею все, що хочеш, але пам’ятай: як ти будеш обходитися зі своєю жінкою, так буде житися і тобі самому.

Сказала і пішла.

Молоді побралися, і тільки тут до хлопця дійшло, що наречена у нього з хвостом, хотів він її прогнати, але священик охрестив дівчину — без цього він не погоджувався вінчати молодих, і хвіст відпав, лише тільки доторкнулася вона до святої води.

І ось зіграли весілля. Коли молоді повернулися з церкви, на хутір прийшли з лісу три корови — таких великих корів в тих краях ніколи не бачили, і самі встали в хліві.

І став хлопець з молодою дружиною жити на хуторі. На перших порах вони добре один з одним ладнали, але тільки ніяк не міг хлопець викинути з голови, що дружина у нього — хульдра, і з кожним днем ​​обходився з нею все гірше і гірше.

Якось раз працював хлопець у кузні — треба було йому нові підкови викувати. Тут заходить до нього дружина і каже, що приїхали гості, треба господареві вийти на подвір’я і прийняти їх. А хлопцеві це не з руки — хотів він спочатку всю роботу закінчити. Тоді дружина схопила голими руками розпечену підкову і розтягла її в залізну смугу.

— Я б і з тобою так само вчинила, та люблю я тебе — каже вона чоловікові.

З тих пір він змінився, став добрим і лагідним з дружиною, і прожили вони щасливо до кінця своїх днів.


Примітки:

1. Хульдра — в скандинавській міфології дівчина-красуня. Єдине, що відрізняє її від людини — коров’ячий хвіст, який вона ретельно приховує. Хульдра зазвичай ховається від людей, але показується своєму обранцю. Якщо юнак виявиться гідний красуні, хульдра стане йому вірною дружиною і приносить удачу.
(Назад)

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Асбйорнсен П.К. — На схід від сонця й на захід від місяця”
Видавництво “Карелія”, м. Петрозаводск, Росія, 1987.
Переклад з норвезької на російську – А. Любарская
Переклад на українську — Tales.org.ua

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: