<

Кіт і папуга

Англійська казка. Читати українською онлайн.

Кіт і Папуга домовилися щодня запрошувати один одного в гості на обід. Сьогодні, скажімо, Папуга кличе Кота до себе, а назавтра – навпаки, і так далі. Першою була черга Кота. Кіт купив на ринку рису на півпенні і стільки ж молока і цукру. Папуга, з’явившись в призначений час, не побачив нічого, крім пісної їжі. Більш того, Кіт настільки погано подбав про свого гостя, що тому довелося самому готувати собі.

На наступний день настала черга Папуги. Він купив на ринку тридцять фунтів борошна, вдосталь масла і цукру і всього, що було потрібно, щоб напекти пиріжків. Їх вийшло так багато, що ними можна було наповнити величезний кошик, на зразок тих, які тягають прачки. Всього вийшло п’ятсот рум’яних, смачних пиріжків. Коли Кіт прийшов, Папуга поставив перед ним тарель, на якому височіла гірка з чотирьохсот дев’яноста восьми пиріжків. Тільки два пиріжка він залишив собі. Кіт миттєво зжер все, що було на тарелі і попросив ще.

Папуга віддав йому своїх два пиріжка. Кіт з’їв і  їх.

– Пиріжків більше немає, – відповів Папуга. – Однак я думаю, що якщо ти все ще голодний, то можеш з’їсти мене. Кіт, дійсно, був все ще голодний. Тому він без докорів сумління зжер Папугу, разом з кістками, пір’ям і навіть дзьобом!

Якась Старенька, що проходила повз, побачила це. Піднявши камінь з землі, вона закричала:

– Киш! Киш! Тікай, негідник, а то я кину в тебе камінь!

Почувши це, Кіт сказав про себе: – «Я з’їв цілий кошик пиріжків. Я зжер свого друга Папугу. Невже мені стане соромно, якщо я з’їм цю стару відьму? Та ні за що на світі! »

Він кинувся на Стареньку і – чавк, чмок – проковтнув її. Поплескавши себе по животу, він пішов по дорозі. Назустріч йому попався

Батрак з ослом на мотузці.

– Ей, Кіт, забирайся з дороги, – крикнув чоловік, – інакше мій осел так брикне тебе копитом, що ти  віддаш Богові душу!

Однак Кіт пробурмотів собі під ніс:

– Я з’їв п’ятсот пиріжків, свого друга Папугу і сварливу Стареньку, та невже мені буде соромно з’їсти Батрака? Ні в якому разі!

І – чавк, чмок – він зжер і Батрака, і його осла.

Пройшовши ще трохи, він зустрівся з весільною процесією: попереду їхав Король зі своєю нареченою, далі йшла колона солдатів, і в самому кінці парами важливо крокували величезні слони.

– Ей, Кіт, відійди з дороги, не те мої слони розтопчуть тебе!

Однак Кіт відповів:

– Я з’їв п’ятсот пиріжків, свого друга Папугу, сварливу Стареньку, Батрака і його осла, так невже я не з’їм якогось жалюгідного Короля? Звичайно, з’їм! І – чавк, чмок – Кіт проковтнув і Короля з нареченою, і всю його процесію, разом з слонами.

Пішов він далі і наштовхнувся на двох величезних Крабів.

– Біжи, світ за очі, Котяра, – загрозливо вимовив один з них. – Інакше ми до смерті защипаємо тебе!

– Ха-ха-ха! – розреготався Кіт так, що у нього від сміху затряслися боки (а він уже встиг добряче погладшати). – Я з’їв п’ятсот пиріжків, свого друга Папугу, сварливу стареньку, Батрака з ослом, Короля і всю його весільну процесію! І я втечу, підібгавши хвіст, від двох Крабів. З якого дива? Краще вже я зжеру і їх! Сказавши так, він стрибнув на Крабів і – чавк, чмок – проковтнув їх в один присіст.

Опинившись в череві Кота, Краби виявили там купу народу: Короля, який сидів понуро, обхопивши голову руками; його наречену, яка лежала непритомна; роту солдатів, які намагалися вишикуватися в колону по чотири і абсолютно збитих з пантелику; слонів, які голосно сурмили і тупотіли ногами; осла, який пронизливо кричав  і Батрака, що бив його за це палицею; папугу; Стареньку, що голосно сварилася на всіх відразу; і в найдальшому куточку п’ять сотень пиріжків. У шлунку було дуже темно, за винятком тих моментів, коли Кіт розкривав пащу, проте Краби на дотик визначили, що зсередини його живіт м’який і піддатливий. Тоді вони пустили в хід свої клешні і – клац, клац, клац! – стали вирізати в череві Кота дірку. Вони клацали клешнями до тих пір, поки не утворився великий отвір. Тоді вони вибралися назовні і квапливо поповзли геть. За ними Король з нареченою на руках; слони, все так же важно прокрокували парами; вийшли і солдати вишикувавшись в маршову колону; осел, підштовхуваний ззаду Батраком, Стара, буркотіла Коту все, що вона про нього думає, і найостаннішим вилетів папуга, тримаючи в кожному пазурі по пиріжку. Всі вони тут же розійшлись по своїх справах, немов нічого не сталося, а Коту довелося весь залишок дня зашивати свою шубу!

Подобається!

Сподобалась казка? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 3

Поки немає оцінок...

Залишити коментар