Колискова

Юган Саар

Сьогодні до хлопчика, по імені Мярт, знову не прийшов сон. Хлопчик перевертався в ліжку з боку на бік і повторював подумки — Я ще не хочу спати… Не хочу.

А надворі вже спалахували вогні. І коли повз будинок проїздила автомашина, довгі промені зазирали до кімнати. Тієї ж миті тихо бриніла гітара, що висіла над Мяртовим ліжком. Очевидно, і гітара не хотіла спати.

Сліпучі снопи світла і тихі голоси гітари видалися Мяртові за чарівну казку, і він тихенько вигукнув:
—Гітаро! Чуєш, гітаро! Заграй мені що-небудь. Я ще не хочу спати.
І гітара забриніла знову, а Мярт, уже наспівуючи, сказав:
– Мені ще зовсім не хочеться спати.

Потім він устав з ліжка, підійшов до вікна і вигукнув:
— Ой, вулиця також не спить . І вітер не спить. І білий кіт походжає у дворі. І ніхто не спить.

А гітара тихо бриніла, і Мярт співав перший куплет своєї пісні:

— Мені ще зовсім не хочеться спати,
адже вулиця теж не спить.

Бігає кіт і вітрисько завзятий,

небо вогнями горить.

Хлопчик доспівав куплета, і гітара замовкла. Та Мярт сплеснув руками і радісно загорлав:
— Гітаро, що ми ще заспіваємо?! Може, щось про маму? Мама ще не спить. Співаймо!

Гітара знову забриніла, і Мярт заспівав:

— Мама на кухні пече щось, напевне,

спати не хоче й вона…

Далі Мярт не знав, про що співати. Та раптом з вулиці долинув гуркіт автобуса. В той же час забриніла гітара, і Мярт заспівав інший куплет своєї пісні:

— Мама на кухні пече щось,

напевне, спати не хоче й вона.

Авто не сплять і гукають до мене,
з дороги — ту-туут! — долина.

Мярт усміхнувся і вигукнув:

— Чудова пісня! Чи не так, гітаро? Дуже гарна! Співаймо ще!

Але гітара вже не бриніла. Хлопчик проспівав сам перший куплет, потім другий. Та ось гітара забриніла знову. Проте її звуки були зовсім інші, ніж до цього. Вони звучали задумливо і навіть повчально. Мярт слухав, і йому здавалося, ніби гітара сказала:

— На сьогодні досить, Мярте! Час уже спати. Ти маленький хлопчик, а всі маленькі хлопчики повинні вже спати.

Чи знаєш ти, що ніколи не виростеш і не будеш великим і дужим, коли не спатимеш.

Мярт здивовано слухав. Згодом він тихенько заспівав:

— Сплять уже міцно маленькії діти,

спати вже час і мені.

Доброї ночі, машини і вітер,

вас я побачу вві сні.

Проспівавши, Мярт ліг до ліжка, укрився ковдрою і заснув. А гітара бриніла і наспівувала йому колискову, яку вони склали разом:

— Мені ще зовсім не хочеться спати,

адже вулиця теж не спить.

Бігає кіт і вітрисько завзятий,

небо вогнями горить.

Мама на кухні пече щось, напевне,

спати не хоче й вона.

Авто не сплять і гукають до мене,

з дороги — ту-туут! — долина.

Сплять уже міцно маленькії діти,

спати вже час і мені.

Доброї ночі, машини і вітер,

вас я побачу вві сні.

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Вечірні казки”
Юхан Саар
Переклад з естонської – О. Завгородній
Видавництво: “Веселка”
Київ, 1971р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: