<

Коник і равлик

Казка Дональда Біссета. Читати українською онлайн.

Жив якось на світі коник, звали його Денді, і був він страшенно гордий. Ще коли він був маленьким і тільки вчився стрибати разом з іншими кониками, він завжди стрибав вище за всіх. Але вчитель казав йому:

– Денді, ти повинен вчитися не тільки великих стрибків, але і маленьких.

– Ні, – відповідав Денді, – я коник особливий, не як усі. Я визнаю тільки великі стрибки.

Так він і не навчився робити маленькі стрибки. Одного разу він вийшов з дому пострибати і зустрівся з равликом Олівією.

– Чи не набридло тобі таке повільне життя? – запитав він її. – Цілий день повзеш і повзеш із власним будинком на спині.

– Ну що ти, – відповіла Олівія. – Я люблю повзати.

Мені дуже подобається бути равликом, особливо коли йде дощ, а у мене в мушлі завжди затишно і сухо. І потім я ніколи не запізнююсь додому – будинок завжди зі мною! Сподіваюся, ти розумієш, що я маю на увазі? Бути равликом так цікаво!

– Що ж, – сказав Денді. – На колір та смак товариш не всяк. Бувай! – І він застрибав геть, дуже пишаючись собою.

Він і справді був чудовий стрибун. Усі коники хороші стрибуни. Але Денді за один стрибок перелітав тридцять сантиметрів – це величезна відстань, якщо врахувати, що сам він був у десять разів менший. І все-таки дечого він робити не вмів. Не вмів робити маленьких стрибків. Він не міг стрибнути на п’ятнадцять або на десять сантиметрів – тільки на тридцять. Стриб – і тридцять сантиметрів позаду!

Поки він розмовляв з Олівією, настав час обідати, і Денді поспішив додому. Він був уже біля самого будинку – всього в якихось десяти сантиметрах, але потрапити додому ніяк не міг, тому що, скільки він не стрибав, він кожного разу перестрибував через свій будинок. Адже він не вмів робити маленьких стрибків!

Бідолаха Денді вже почав втрачати терпець і страшенно сердився, але тут, на щастя, з’явилася – хто б ви думали – равлик Олівія зі своїм будиночком на спині.

– Ось бачиш, Денді, – сказала вона, – равликам теж є чим пишатися. Принаймні додому вони потрапляють без усяких турбот!

Олівія мала добре серце (майже всі равлики добрі, якщо тільки не встануть з лівої ноги), і вона запропонувала Денді:

– Залазь вже мені на спину, я відвезу тебе додому!

Денді дуже зрадів, одразу ж сів на неї верхи, і Олівія повезла його додому.

– Дякую тобі, Олівіє, – сказав Денді. – Тепер я сам бачу, що великі стрибки – це ще не найголовніше у світі!

– Абсолютно вірно! – сказала Олівія. – Маленькі стрибки теж потрібні. Бувай здоровий, Денді! До побачення!

Подобається!

Сподобалась казка? Залиш оцінку!

5 / 5. Рейтинг: 2

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Самые знаменитые сказки”

Дональд Биссет

Видавництво “АСТ” 2014р.

Залишити коментар