Коник та мурашка

Коник-стрибунець та Мурашка заприятелювали^ та й подалися в мандри. Аж трапився їм дорогою струмок.
Коник і каже:
— Я-то перескочу, а що ж тобі діяти, Мурашко?
— А хіба ж я не перескочу?! — одказала Мурашка.
Коник — стриб! — і перескочив на другий бік, а Мурашка — плиг! — та й гепнулась у воду. Поніс струмок бідну Мураху, ото й почала вона благати Коника:
— Порятуй мене, побратиме, витягни з води!
Коник — стриб, стриб! — прискакав до Свині, став просити:
— Свинко, дай мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана,
Любу посестру Мурашку Із води дістану!
А Свиня й мовить:
— Нагодуй мене жолудями, а тоді й бери щетини скільки тобі заманеться.
Коник — плиг, плиг! — пострибав до Дуба й благає:
— Дубе, дай-но жолудів, їх похрума Свинка Й дасть мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана, Любу посестру Мурашку із води дістану.

Дуб і каже:
— Крук на мене гнівається, все каркає, спокою не дає. Скажи йому, хай летить геть, тоді й дам жолудів.
Коник — стриб, стриб! — прискакав до Крука й просить:
— Круче, з дуба злинь у небо —
Дуб насипле жолудів,
Пригощу я ними Свинку,
Дасть вона мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана,
Любу посестру Мурашку Із води дістану.
А Крук і одказує:
— Забаглося мені свіжих яєць. Якби це ти приніс мені яйце, то я й полетів би геть!
Коник — стриб, стриб! — почимчикував до Курки:
— Дай яєчко, Курко,
Пригощу я Крука,
З Дуба Крук полине в небо,
Дуб насипле жолудів,
Пригощу я ними Свинку,
Дасть вона мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана,
Любу посестру Мурашку Із води дістану!

Та Курка відповідає:
— Якби це ти нагодував мене просом, то я дала б тобі яйце!
Коник — плиг, плиг! — пострибав до Комори:
— Дай, Коморо, проса — Курка дуже просить,
Дасть вона мені яєчко,
Пригощу ним Крука,
З Дуба Крук полине в небо,
Дуб насипле жолудів,
Пригощу я ними Свинку,
Дасть вона мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана,
Любу посестру Мурашку Із води дістану!
А Комора й промовила:
— Мишва мене занапастила! Скажи Мишам, хай не гризуть мене, хай не точать!..
Коник — стриб, стриб! — поскакав до Мишей:
— Миші, не точіть Комори — Дасть Комора проса,
Просо Курці віднесу,
Дасть мені яєчко Курка, Пригощу ним Крука,
З Дуба Крук полине в небо, Дуб насипле жолудів, Пригощу я ними Свинку, Дасть вона мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана, Любу посестру Мурашку Із води дістану!

А Миші й кажуть:
— Аби це нас не ловила Кішка, то ми не гризли б Комори!
Коник — плиг, скок! — пострибав до Кішки:
— Кішко, не лови Мишей, Миші підуть геть з Комори, Дасть Комора проса,
Просо Курці віднесу,
Дасть мені яєчко Курка, Пригощу ним Крука,
З Дуба Крук полине в небо, Дуб насипле жолудів, Пригощу я ними Свинку, Дасть вона мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана,
Любу посестру Мурашку Із води дістану!

А Кішка й промовляє:
— Аби це ти приніс мені молочка!
Коник — стриб, стриб! — поскакав до Корови:
— Дай-но молочка, Корово,
Пригощу я Кішку —
Хай не ловить Мишок,
Миші підуть геть з Комори,
Дасть Комора проса,
Просо Курці віднесу,
Дасть мені яєчко Курка,
Пригощу ним Крука,
З Дуба Крук полине в небо, Дуб насипле жолудів, Пригощу я ними Свинку, Дасть вона мені щетинки,
Я чимдуж сплету аркана, Любу посестру Мурашку Із води дістану!

А Корова й говорить:
— Якби це ти нагодував мене зіллям!
Коник — плиг, плиг! — пострибав у леваду, приніс Корові запашного зілля.
Дала Корівка молока —
Смакувала Кішка й не чіпала Мишок,
Миші вибігли з Комори,
Набрав Коник проса,
Пригостив ним Курку,
Та дала яєчко,
Крук яєчко ухопив,
Хутко в небо полетів,
Дуб насипав жолудів, їх поїла Свинка і дала щетинки,
Коник сплів міцний аркан,
Любу посестру Мурашку Із води ураз дістав.
Відпочили Коник та Мурашка і знову в мандри подалися.