Король при смерті

В одній державі розхворівся король. Ніякі ліки йому не допомагали, і лікарі зовсім втратили надію на його одужання. Тоді з’явилися в королівський замок мудреці і дали таку пораду:

— Потрібно знайти людину, яка нічого в житті не бажає. Варто королеві вдягнути сорочку тієї людини — і хворобу як рукою зніме.

Відразу в усі кінці країни розіслали гінців — шукати людину, задоволену всім на світі. Об’їхали гінці всі землі, гори й долини і ніде не могли знайти таку людину — одному не вистачало в житті того, другому — такого, словом, кожному чогось не вистачало для повного щастя.

І ось наостанок у далекій чудовій країні гінці натрапили на одного веселуна — пив він вино, пісні співав і ніколи не засмучувався. Запитують гінці веселуна, чому він радіє. А той свиснув у відповідь, вдарив кулаком по столу і каже:

– А чого мені не радіти, я всім на божому світі задоволений і нічого іншого для себе не бажаю!

Зраділи гінці, що зустріли щасливця, і вигукнули:

— Ходімо з нами до нашого короля, будеш багатий!

А веселун їм у відповідь:

– Багатий? Навіщо мені багатство? З мене й мого багатства вистачить! Нікуди не піду!

Насилу гінці заштовхали щасливця в карету і привезли до короля. А король вже при останньому подиху.

Оточили щасливу людину придворні:

— Швидше знімай сорочку!

А він витріщив на них очі і замотав головою.

— Сорочку знімай! Знімай сорочку! – кричать придворні хором.

Як же вони здивувалися, коли виявилося, що щасливчик не мав на тілі сорочки. Так і помер бідний король. А все тому, що на цілому білому світі не знайшлося людини, яка б нічого не бажала.