TOU

КОРОЛЕВА ФЕЙ

Мари Катрин Д'Онуа

Тоді як король Пінгвін винищував безневинних птахів, королева, чекаючи на повернення гінця, сама годувала маленьку дочку, остерігаючись, що та з молоком простої годувальниці може перейняти також і погані нахили простолюду. У ті часи феї завжди втручалися в людські справи і долі, й королева попросила фею на ім’я Белсунсіна, яка жила в Піренеях і підтримувала з нею дружні стосунки, стати хрещеною матір’ю маленької королівни. Задоволена великою честю, фея нагородила дівчинку винятковими чеснотами й назвала Меридіаною. Королева влаштувала на честь феї чудове свято, яке тривало б багато днів, коли б не повернення гінця з образливим листом короля Пінгвіна.

Ні про що не здогадуючись, нещасна королева мало не вмерла, коли дізналася, що король Пінгвін відмовляється від дитини й висловлює до неї величезну зневагу. У відчаї вона не знайшла кращого виходу, ніж скликати раду, перед якою виклала все так, як воно було насправді, запевняючи, що годувальниця — вірний свідок усього, що сталося; підсумовуючи, королева просила захисту від зневаги короля Пінгвіна. Рада одностайно прийняла рішення оголосити йому війну. Хоча володіння й сила Пінгвіна були могутнішими, ніж можливості королеви Урраки, її піддані настільки вірили у підступність короля і невинність королеви, що заприсяглися поставити на карту своє благополуччя і навіть життя, аби відплатити за вчинену образу. Королю Пінгвіну оголосили війну і зібрали військо, серйозно готуючись до майбутньої битви.

Ця незвичайна подія була в усіх на устах; ті, хто знав простоту короля Пінгвіна і малий його інтерес до дам, схилялись до думки, що дитина не його, вважаючи короля не здатним на подібну подорож і залицяння в такий спосіб. У королеви ж була слава найдоброчеснішої жінки на землі, і що більше міркували над її вчинками, то менше знаходили причин не вірити їй. Багато сусідніх монархів намагалися помирити подружжя, але Пінгвіни, вельми вимогливі у питаннях честі, відхилили всі пропозиції визнати дитину, а королева, вважаючи, що з нею поглумилися під приводом шлюбу, воліла загинути разом з усіма своїми підданими, якщо король Пінгвін не визнає своєї провини і не попросить пробачення за свою підступність.

Граф д’Уржель перебував серед тих, хто особливо побивався, аби владнати справу полюбовно, а оскільки все ще кохав королеву й не дуже потерпав за Пінгвінів, не бажаючи до того ж, щоб проливалася кров багатьох народів, то запропонував розв’язати суперечку в особистому двобої, зголосившись захищати честь королеви як її лицар. Ну, а через те, що король Пінгвін на це не погоджувався, його брат, королевич Іноходець, який відзначався відвагою, гідною давніх Пінгвінів, попросив Асамблею свого королівства дозволити йому поєдинок із графом д’Уржель, оскільки йшлося про загрозу втрати королівства. Асамблея охоче дозволила йому взяти участь у двобої.

У призначений день озброєний до зубів королевич попрямував до столиці королівства Урраки, де зустрів графа д’Уржель, той усім своїм виглядом показував, що глибоко зневажає супротивника, як не гідного своєї великої доблесті. Двобій відбувався в присутності королеви та її ради, і чи то королевич Іноходець виявився спритнішим за графа д’Уржель, а може, тому, що завжди перемагає істина, він звалив графа смертельним ударом списа. Коли до графа підбігли судді, він заявив їм перед лицем смерті, що обманув королеву за допомогою годувальниці. Негідну жінку схопили, і в неї не вистачило зухвалості заперечувати те, в чому зізнався повержений граф.

Дізнавшись про таємницю, яка, попри всі добрі наміри, виставляла її у непривабливому світлі, бідолашна королева, мабуть, померла б з горя, якби за порадою Белсунсіни не поборола свій відчай заради любові до Меридіани. Вона наказала віддати годувальницю на розправу королевичу Іноходцю й повернула йому також золотий пояс, шпильки, маленький ножик і ножиці, подаровані їй королем Пінгвіном. Королевич Іноходець поїхав переможцем і був прийнятий у володіннях свого брата з невимовною радістю. Годувальницю посадили до залізної клітки, довго возили вулицями, а потім кинули в море. Король Пінгвін, який відмовився прийняти виклик графа д’Уржель, був острижений і ув’язнений, а королевич Іноходець піднявся на престол.

Соромлячись свого нещастя і не насмілюючись показатись на очі своїм підданим, Уррака усамітнилась зі своєю дорогою дочкою і феєю Белсунсіною в Піренеях, на вершині найвищої гори, названої Південним піком. Вона присвятила себе тому, щоб добре виховати Меридіану, викликати у неї презирство до чоловіків і передати всі свої знання з астрології. Юна особа з кожним днем ставала все приємнішою і відзначалася набагато гострішим розумом і розсудливістю, ніж звичайно діти в її віці. Белсунсіна любила її так само ніжно, як і рідна мати; і та, і та навчали її, Уррака — своєї науки, а фея секретам надприродного. Королівна пам’ятала почуте хоча б один раз й відзначалася такою м’якою натурою, що без найменшого заперечення виконувала все, чого від неї вимагали.

Надзвичайна краса Меридіани, слухняність, постійні успіхи в науках і вивченні секретів чарування дуже втішали її сумну матінку. Але щастя триває в людському житті недовго, й інша фея на ім’я Барбаста, заздрячи красі й незвичайним талантам юної королівни, таємно викрала Меридіану і, побоюючись, щоб Белсунсіна не знайшла її схованки, спалила на своєму шляху ялівець, а потім зачинила королівну в надзвичайно високій вежі замку По, розташованому біля підніжжя Піренеїв. Фея доручила їй набирати воду з дуже глибокої криниці й носити решетом, піднімаючись п’ятьмастами сходинками аж на верхівку башти в невеликий сад, і поливати його.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: