TOU

Королівська дочка

Луїджі Капуано

Жили були король з королевою, у них була єдина дочка, яку вони дуже любили і оберігали, як зіницю ока. Французький король прислав до неї сватів, але король і королева відповіли, що вона ще надто молода. Через рік за принцесу сватався король іспанський, але батьки її йому відповіли: принцеса ще занадто молода. Французький та іспанський королі розсердилися на це, змовилися між собою і, покликавши чаклуна, сказали йому:

— Ти повинен зачарувати принцесу і чаклунство це має бути якнайгірше.

— За місяць чари будуть готові.

Минув місяць і чаклун з’явився до королів.

— Подаруйте їй обручку, і коли вона проносить її добу, ви побачите, що з нею станеться.

Але королі не могли подарувати принцесі цієї каблучки, бо вони посварилися з її батьками.

— Ну, я придумаю що-небудь, — сказав король іспанський і придумав ось що: він переодягнувся в мандрівного торговця і найняв крамничку якраз проти вікон королівського палацу, де мешкала принцеса.

Іспанський король прийшов до неї і приніс із собою в особливій скриньці чарівну каблучку. Королева купила кілька дрібниць і побачивши, що дочка нічого не купує, запитала її: «А ти хіба нічого не хочеш придбати?»

— Та в нього немає нічого хорошого.

— У мене є рідкісна каблучка, вона вам, мабуть, сподобається, — сказав тоді переодягнений король, і показав принцесі зачарований перстень.

— Що ви за нього хочете? – Вигукнула принцеса.

— Цьому перстню немає ціни. Я візьму за нього стільки, скільки ви самі призначите.

Йому дали величезну суму грошей, і він пішов.

— О, як гарно, яка краса, — говорила принцеса.

Але пройшла доба і раптом на весь палац пролунав її голос.

– Ой! Ой! Ой! – кричала вона.

На її крик прибігли король, королева та придворні дами.

– Ой, не підходьте, не підходьте, – закричала їм принцеса, я стала вапняною.

І справді, тіло бідної дівчини стало вапняне. Король та королева були невтішні. Зібрали державну раду.

— Ваша Величність, — сказав один із міністрів, — оголосіть усьому вашому королівству, що той, хто вилікує принцесу, стане вашим зятем.

І ось король відправив слуг з наказом ходити по всіх містах і селах, трубити в труби, бити в барабани і таким чином збирати народ на площах, а потім оголошувати, що той, хто вилікує принцесу, стане королівським зятем.

У цей час у одному великому місті, жив один дуже бідний хлопець. Побачивши, що вдома в нього мало не вмирають із голоду, він одного разу сказав батькові:

— Тату, благословіть мене, я хочу йти шукати своє щастя.

— Бог нехай благословить тебе, сину мій, — сказав батько.

Юнак попрощався з рідними і вирушив у дорогу. Вийшовши в поле, він зустрів на одній стежці натовп хлопчаків, які голосно кричали і кидали каміння в жабу, з наміром убити її.

– Що вона вам зробила? Вона теж божа тварюка, залиште її, — сказав молодик.
Побачивши, що хлопчаки не слухають його, він скочив у середину юрби і розігнав їх.
Молода людина пішла далі, йшла, йшла і зустріла царських слуг; вони били в барабан, скликали народ і кричали: «Хто вилікує принцесу, той стане королівським зятем».

— Що ж із принцесою? — спитав юнак.

— Вона стала вапняною.

Хлопець уклонився і пішов собі далі своєю дорогою, доки його не застала ніч у якійсь долині. Наш юнак почав дивитися навколо, де б лягти і відпочити, при цьому він обернувся назад і побачив біля себе гарну жінку. Хлопець здригнувся.

— Не бійся, я — фея і прийшла сюди, щоб подякувати тобі.

— Шановна фея, є на світі одна принцеса, що стала вапняною, і король оголосив, що той хто її вилікує, стане королівським зятем. Вкажіть мені, як дістати для неї ліки, і я буду цілком щасливий.

Фея відразу ж подала йому шпагу і сказала:

— Візьми цю шпагу і йди прямо. Ти прийдеш до лісу, наповненого зміями та хижими звірами. Не лякайся їх, іди все вперед і ти дійдеш до палацу злого чарівника, який зачарував принцесу: підійди до цього палацу і тричі постукай у ворота.

— А якщо я тобі знадоблюсь, — додала вона, — то приходь сюди і ти знайдеш мене.

Нарешті він прийшов до палацу злого чарівника і постукав тричі у ворота.

— Зухвалий смертний, навіщо ти прийшов сюди? – пролунав голос зсередини.

— Якщо ти справжній чарівник, то ти маєш негайно битися зі мною, — відповів наш юнак.

Чарівник розлютився і відразу ж вийшов з палацу. Він був озброєний з ніг до голови, але тільки-но побачив у руках юнака подаровану йому феєю шпагу, як відразу ж скрикнув: «Ой, який я нещасний!».

— Зніми чари з принцеси і я не вб’ю тебе, — сказав йому юнак.

Чарівник покірно витягнув з кишені перстень і подав його юнакові, сказавши:

— Візьми цей перстень, одягни його на мізинець лівої руки принцеси і чари втратять силу.

Наш юнак дуже зрадів і одразу подався до короля.

— Ваша Величносте, чи правда, що той, хто вилікує царівну, буде королівським зятем? — спитав він.

— Так, правда, — відповів йому король.

— У такому разі я готовий її вилікувати, — сказав наш юнак.

Покликали принцесу, всі придворні з цікавістю обступали їх, але тільки-но одягли їй перстень, як вона спалахнула яскравим полум’ям.

Під час спільної метушні нашому юнакові вдалося втекти і, не відпочиваючи жодної хвилини, він прибіг нарешті до того місця, де йому з’явилася фея.

Сторінки: 1 2

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Сказки Италии”
Луїджі Капуано
Видавництво: “Милета ”
1994 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: