Кошеня Сплет. Дощику, дощику, перестань!

Скоттон Роб

Кошеня Сплет ледь дочекалося ранку. Йому так хотілося швидше покататися на нових роликах!

День видався ясним та сонячним. І лише вдалині на небі маячила крихітна хмаринка.

Сплет катався, кружляв і перекидався на роликах, а хмарка наближалася.

Вона росла. Вона ставала темнішою. Вона перетворювалася на велику хмару.

Сплет спробував її обдурити.

Він поїхав ліворуч.

Потім праворуч.

Але хмара пливла прямо до нього.

Вона вже була близько!

А потім пішов дощ.

— Я так не граю, —  засмутилося кошеня.

Удома кошеня спробувало висушити свою шерстку.

Він обтрусився.

Він помахав лапами.

Він викрутив свій мокрий хвіст.

Але все одно залишався мокрим.

—  Нічого, —  вирішив Сплет. —  Висохну, поки гратиму.

Залишилося тільки придумати, у що грати.

—  Придумав! —  вигукнув Сплет.

Він поїхав у вітальню і влаштував там гоночну трасу.

Це була дуже хороша траса. Сплет котився все швидше і швидше, а потім…

Сплет підняв одну лапку, потім другу. На підлозі залишилися брудні калюжі. І, як виявилося, не лише на підлозі.

Мамі це зовсім не сподобалося.

— Іди кататися надвір, —  сказала вона.

— Не можу, — зітхнув Сплет. —  На вулиці дощ.

Сплет раптом зрозумів, що зголоднів.

Він поїхав на кухню за морозивом.

На кухні молодша сестричка прикрашала помадкою рибні палички.

По радіо передавали музику.

—  Мяу-рок! —  вигукнув Сплет. —  Моя улюблена пісня!

Його лапки самі пустилися в танок.

Сплет ненароком штовхнув сестричку. Сестричка впала.

— Іди кататися надвір, —  сказала сестричка.

—  Не можу, —  відповів Сплет. —  На вулиці дощ.

Сплет поїхав у їдальню.

Він вигадав, у що ще можна пограти!

—  Давай грати в стільчики, —  сказав він Сирнику.

Сплет кинувся до стільця.

…і впав під стіл.

Батьку це зовсім не сподобалося.

—  Іди кататися надвір, —  сказав він.

—  Не можу, —  зітхнув Сплет. —  На вулиці дощ.

Сплет поїхав до передпокою, щоб зняти ролики.

Він не бачив, що йому назустріч йшла сестричка.

Рибні палички полетіли у повітря.

Сестричка спробувала їх упіймати, але в неї нічого не вийшло.

—  Ой! —  закричав Сплет.

Але він встиг підхопити тарілку та врятувати рибні палички.

Мама з татом почули крики, вибігли в коридор і наштовхнулась на Сплета. Рибні палички все ж таки розліталися коридором.

Усі кинулися їх ловити, але послизнулися на брудних калюжах і покотилися коридором — просто з передпокою та на вулицю.

—  Ні! – закричав Сплет. —  Там дощ!

Але дощ уже закінчився, і на небі засіяла веселка.

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.1 / 5. Оцінили: 12

Поки немає оцінок...

Джерело :

“ Котенок Шмяк. Дождик, дождик, перестань!”

Автор – Роб Скоттон

Видавництво: “ Клевер-Медиа-Групп”, 2019 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: