Кошеня Сплет на фабриці морозива

Скоттон Роб

Кошеня Cплет посміхалося, сидячи у шкільному автобусі.

Сьогодні кошенята всім класом вирушили на екскурсію на фабрику морозива!

— Я можу з’їсти чотири морозива за день! – Сказав Cплет.

— А я п’ятнадцять морозив за день! – сказав котик Пряник.

— А я всі ваші та ще мільйон! – сказав котик Шип.

Кішечка Кітті облизалася:

— Люблю морозиво.

— Ми всі любимо морозиво! – закричали кошенята.

На фабриці були великі машини, у яких збивалося морозиво. З труб валила пара. Вогники на машинах сяяли різнокольоровими вогниками.

— Ух ти! – вигукнув Cплет. – Я хочу тут жити!

Кошенят зустрів містер Зефір, директор заводу.

— Ну що, кошенята, ходімо на екскурсію?

— Ходімо! — закричали кошенята хором. — Ми обожнюємо морозиво!

Містер Зефір запросив кошенят у кімнату поруч із своїм кабінетом. Малята засмутилися: у кімнаті не було нічого цікавого. Там стояли столи та стільці та висіла
дошка, як у школі… І ні одного морозива!

Містер Зефір кашлянув, прочищаючи горло.

— Спочатку я розповім про морозильні камери, — оголосив він. — Вони бувають великими і маленькими. І всередині цих камер завжди дуже холодно.

Містер Зефір усе говорив і говорив. Схоже, йому дуже подобалося розповідати про морозильні камери.

А кошенята нудьгували. Їм було так нудно, що вони ледь не заснули.

Cплет поринув у мрії. У мріях він робив морозиво. Кошеня заплющило очі і сперлося спиною до стіни, на якій була велика червона кнопка.

Ввімкнулась сирена. Заблимав вогник. Cплет від переляку підстрибнув на місці.

З великої труби повалила пара, а потім… З труби полилося морозиво! Ціле море морозива! Воно все лилося… лилося і залило всю фабрику.

У житті не бачив стільки морозива, – сказав котик Пряник і облизав лапку. – Смачно!

— Що трапилося ? – спитала вчителька місіс Пухлісс.

— Не знаю, – відповів Cплет з-під гори шоколадної крихти.

Кошенята зібралися біля виходу.

Місіс Пухлісс перерахувала своїх учнів. Усі були на місці. Всі окрім…

— Сирник! – закричав Cплет. – Немає мого мишеняти Сирника. Я йду шукати Сирника!

Він кинувся назад до дверей.

— Почекай! – крикнула Кітті. – Ми теж підемо! Шукатимемо його всі разом.

Кошенята вирішили, що треба прибрати все морозиво, і тоді Сирник знайдеться.

— Дивіться, — сказав Cплет. — Сирник маленький, його легко не помітити під горами морозива.

Кошенята взялися за прибирання: щось вони прибирали, а більше зїли.

— Сирник! — вкотре покликав Сплет.

Але Сирника ніде не було.

Кошенята перейшли до наступної зали.

– Сирник! — знову покликав Сплет.

Кошенята прибрали все морозиво, що розлилося. А що не прибрали, то з’їли, але Сирника так і не знайшли. І раптом Cплету на голову впала велика крапля збитих вершків. Він глянув угору…

І там нагорі, на балці під стелею, сиділо мишеня Сирник!

Він не міг озватися, коли Cплет його кликав. Його рот був набитий морозивом.

Сирник зістрибнув униз, прямо в лапи Cплету.

Містер Зефір подякував кошенятам: — Ви так добре почистили всю фабрику. Як мені вам віддячити? Бажаєте морозива?

Кошенята хором застогнали:

— НЕ ТРЕБА МОРОЗИВА!

На сьогодні вистачить… — пошепки додало мишеня Сирник.

 

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.9 / 5. Оцінили: 43

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Котенок Шмяк на фабрике мороженого”
Роб Скоттон
Видавництво: “Клевер-Медиа-Групп”
2019 р

4 коментарі
Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: