<

Кошеня Том

Казка Беатрікс Поттер. Читати українською онлайн.

Жили колись на світі три маленьких пухнастих котики, яких звали Том, Крихітка і Лапочка.

Вони були дуже гарні і пухнасті. Понад усе вони любили гратися біля порогу будинку – стрибати й купатися в пилюці.

Якось їхня мама – місіс Табіта Твітчит – чекала до себе гостей на чашечку чаю.

Перед їхнім приходом вона мала вимити та вдягти своїх пустунів.

Спочатку вона вмила їм мордочки губкою Потім причесала їм шубки…

І під кінець розпушила їм хвости і вуса.

Том був найпустотливішим з усіх кошенят, і він не дуже любив усі ці причепурювання і весь час виривався від мами і дряпався.

Місіс Табіта вдягла Крихітку і Лапочку в свіжі платтячка і фартушки, а потім вийняла з шафи цілий оберемок одягу для Тома. Там було багато різних речей, але Тому вони зовсім не подобалися – в них було так незручно!

Мама здивувалася, виявляється Том встиг за цей час так вирости і погладшати, що його сорочка і штанці ледве сходилися на ньому, а кілька ґудзиків навіть обірвалися, і їй довелося їх знову пришити.

Нарешті, вся трійця була готова, і місіс Табіта скоріш випровадила кошенят до садку, щоб вони поки пограли там, а не крутилися під ногами, і не заважали їй пекти солодкий яблучний пиріг.

– Тільки дивіться не повимазуйтесь! – суворо наказала їм мати. – Ходіть обережно та тримайтеся подалі від брудних калюж, а особливо від Курки Саллі, від качки у ставку і від поросят!

– Добре, мамо! – Відповіли їй кошенята. Крихітка і Лапочка швидко пішли стежкою.

Але не минуло й трьох хвилин, як вони вже спіткнулися, наступивши на свої платтячка, і гепнулися прямо носом на землю! Кошенята швиденько піднялися та побачили, що на їхніх фартушках – величезні чорно-зелені плями!!!

Проте кошенята не сильно засмутилися, подумаєш, якісь там плями!

– Давай заліземо на паркан і посидимо там, подивимося що робиться в садку? – запропонувала Крихітка. Вони взяли свої фартушки в лапи і миттєво заскочили на паркан!

Однак, виявилося, що Крихітка десь загубила свій біленький накрохмалений комірець…

А маленькому Тому було зовсім незручно ходити і особливо стрибати у своєму тісному одязі. І йому довелося лізти на паркан сусіднім кам’яним муром, обламуючи гілки і обриваючи на ходу ґудзики від сорочки.

Коли ж він, зрештою, дістався до сестер, його колись святковий костюмчик більше нагадував лахміття – і сорочка, і штанці його розійшлися по швах!

Крихітка і Лапочка хотіли хоч якось зарадити братові, але у них нічого не вийшло.

Поки вони розбиралися зі своїм одягом, внизу пролунало:

– Кряк-кряк-кряк! – і ціла команда з трьох качок поважно прокрокувала по дорозі повз них. Качки марширували у такт своїй пісні: Кряк, кряк, кряк! Топ, туп, лясь, лясь!

Тут качки побачили кошенят і зупинилися. Вони схиляли свої голови в різні боки і розглядали ці пухнасті грудочки.

А потім качки побачили на дорозі капелюшок і комірець, які загубили кошенята, підібрали їх та напнули на себе! Лапочка так зареготала, що звалилася зі стіни. А слідом за нею зістрибнули і брат із сестрою, розкидаючи в сторони залишки свого одягу.

– Дядьку Качуре! – звернулася Крихітка до качиного ватажка. – Будь ласка, допоможіть Тому одягнутися і застебнути костюмчика!

Пихатий Качур прокрокував доріжкою, підійшов до одягу кошенят, що валявся на дорозі, але, замість того, щоб допомогти Тому, одягнув його на себе!

Виглядав він у своїй новій одежинці не так вже й погано. – Добра знахідка! – радо крякнув містер Качур.

І разом з качками вони рушили далі: Кряк, кряк, кряк! Топ, туп, лясь!

І як раз в цей момент місіс Табіта Твітчит вийшла з будинку, щоб погукати додому кошенят…

І що ж вона побачила? На них зовсім не було одягу. Мама дуже розсердилася та відвела кошенят додому. – Гості прибудуть з хвилини на хвилину, але як я можу показати вас їм в такому вигляді!

– Що ж мені робити! – вигукнула бідна місіс Табіта. Їй більше нічого не залишалося, як замкнути кошенят у своїй кімнаті…

а гостям сказати, що вони раптово захворіли і лежать в ліжку з температурою, що, звичайно, було зовсім не так…

Можна навіть сказати, що насправді кошенята, навпаки, – в ліжку не провели жодної хвилини.

Вони почали грати і веселитися, кидатися один в одного чим доведеться, і мамини гості чули дивний гамір і тупіт у себе над головою.

На жаль, на цей раз ані мамі, ані гостям ніяк не вдалося посидіти і мирно поговорити за чаєм.

Ну, а щодо качок – то вони, без сумніву, вирушили прямо до ставку…

Костюмчики, які їм дісталися від кошенят, дуже скоро загубилися і потонули в воді. Кажуть, що містер Качур і качки досі їх шукають!

Подобається!

Сподобалась казка? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

Залишити коментар