ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Коти

Грецькі народні казки

Жили собі на світі два брати: Мітракіс і Бабакіс. Мітракіс був багатий, а Бабакіс — бідний. Якось, не маючи що їсти, бідний вирядив свою доньку до багатого брата, щоб той позичив бодай скибку хліба. Багатий не дав хліба, і Бабакісова донька повернулася додому сумна. Тоді Бабакіс зібрався в дорогу. Взяв порожню торбу й пішов собі, куди дивляться очі. По дорозі бідняк натрапив на мармурову брилу із золотим кільцем. Узявся він за кільце, підняв брилу і побачив під нею сходи.
Сходи вивели Бабакіса до дверей. Відчинив він двері, а там — котів!..
—Добридень,— каже Бабакіс.
—Добридень,— відмовляють коти.
—А хто серед вас старший буде? — питає Бабакіс.
—Там, далі,— відповідають коти.
Пішов бідняк далі. Нарешті дістався до кімнати, де сиділо двоє котів — цар і цариця.
—Добридень! — привітався Бабакіс.
—Добридень,— відповіли ті й спитали: — В тебе є з собою торба?
—Є,— зніяковів Бабакіс.
Коти насипали йому в торбу золота, а зверху поклали сухарів. Узяв Бабакіс торбу із золотом, піднявся сходами нагору та й подався додому.
Зажили вони з донькою: купили будинок, справили одежину, накупляли всякої всячини.

Мітракіс дізнався, що брат забагатів, і пішов до нього.
— Звідки у тебе стільки грошей? — спитав він.
Бабакіс був добрий, простий чоловік. Він розповів братові все як було.
—Ходімо разом, брате, нехай і мені дадуть грошей,— попросив Мітракіс.
—Ходімо,— погодився Бабакіс.

Вийшли вони раненько. Дійшли до мармурової брили з кільцем. Підняв Бабакіс брилу — перед ними сорок сходинок.
Спустилися брати вниз, зайшли до кімнати, а там — котів!..
—Добридень,— мовив Бабакіс.
А Мітракіс, побачивши котів, не привітався, а вигукнув:
—Ці коти ще зжеруть мене!
Пішли вони в другу кімнату, де сиділи цар і цариця котів. Бабакіс знову:
—Добридень!
А Мітракіс промовчав. Коти й питають його:
—Чи є в тебе торба?
—Є! — вигукнув Мітракіс.
Потім коти наказали принести багатому чай, а бідному — молоко. В торбу Бабакіса знову насипали золота, а в торбу Мітракіса вкинули дві великі гадюки і зверху насипали сухарів.
—Коли прийдеш додому,— сказали коти Мітракісу,— зачини двері й вікна, розстели шовкове простирадло й висип на нього все, що в торбі.
Піднялися брати сходами нагору й пішли додому.
Зайшов Мітракіс у дім, замкнув двері й вікна, розстелив шовкове простирадло й висипав усе з торбини. Гадюки кинулись до нього та й ну його кусати!
А Бабакіс знову приніс додому золото, і більше вони з донькою не знали злиднів.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.2 / 5. Оцінили: 6

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Грецькі народні казки”
Переклад – Степаненко В. І,
Видавництво : “Веселка”
Київ, 1985 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: