Краби

Оповідання Майка Йогансена

Я взяв рушник і пішов на берег моря в Криму.
Спускався я зі скель сходами, вирубаними в камінні.
Коли сходив униз, мені здалося, що каміння біля берега все поспіль укрите якимись чорними цяточками.
Та коли я зійшов, каміння було чисте і гладеньке, воно блищало, його обмивала морська вода. Я вибрав великий плаский камінь, підстелив рушник, скинув одежу і ліг на камінь під сонце.
Так лежав я довго, аж сонце дуже нагріло мені шкіру і треба було перевернутися; я обернув голову і щось побачив.
Усе каміння, що побіля води, знов було поспіль укрите чорними цятками. Тільки тепер оті цятки були великі й живі: одні повзли вгору, інші совали лапками, ще деякі, ставши диба, дивились на сонце.
Це були краби — круглі чорні морські раки. Найбільший з них був з мою долоню завширшки, а найменший був як мідна копійка. їх було дуже багато, багато сотень.
Я глянув уздовж берега — скільки міг бачити — усе каміння поспіль було засаджене крабами.
Чимраз нові й нові вилазили із щілин на сухий камінь, плазували боком, ніби чорні гудзики з ногами й клішнями. Бувало, що вони наштовхувались одне на одного, оступалися, бувало, що й падав якийсь назад під камінь.
Але вони плазували мирно, великі не займали малих, тільки кожний хотів перший вилізти на сонечко.
Я почав придивлятися до одного більшого краба. Цей був уже не як гудзик, а як чималий чорний гаманець, і клішні у нього були здоровенні.
Він виліз на сухе, трохи піднявся на ногах і стояв тихо, наче роздивлявся навколо. Я й собі притих. Краб постояв ще трохи і почав їсти.
Величезними клішнями він зривав морський мох з каменя і ніс його до рота — то правою, то лівою клішнею, наче людина, що обома руками, без ложки, їсть кашу. Він робив це так швидко й ловко, що я розсміявся і підняв руку.
В одну мить всі краби щезли. Вони попадали з каменів у щілини як мертві. Усе каміння знов стало голе й чисте. Довго довелося чекати — мабуть, хвилин з десять, поки знов по одному, обережненько почали вилазити краби.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Собака, що лазив на дерево”

Збірка оповідань

Майк Йогансен

Видавництво: “Веселка”

Київ, 1989 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: