Країна поламаних іграшок

Та неприємні відчуття тривали недовго. За мить дощ припинився, і Матвійко знову перенісся до банкетної зали, а одяг на ньому став сухим, як і раніше. Світло ще не загорілося, але голос — цього разу не моторошний, а радісний — повідомив:

— Ти витримав випробування. Відтепер ти стаєш одним із членів нашого Клубу.

— Якого Клубу? — запитав Матвійко.

— Клубу дитячого самовиховання, — відповів голос.

— А що це таке? — не зрозумів Матвійко.

— До Клубу приймають лише тих дітей, які довели, що здатні виховувати себе самі, без допомоги дорослих. Стати членом Клубу — велика честь, бо відбирають для цього лише найбільш здібних. Тих, хто проходить усі випробування. Ти щойно пройшов останнє з них, тож ми вітаємо тебе у Клубі. За дуже короткий час ти зміг із розбещеного і неслухняного хлопчика перетворитися на самостійного і майже дорослого. І все це сам, без примусу батьків. Таке вдається не кожному. Але пам’ятай, що не можна зупинятися на досягнутому, бо інакше тебе виключать із членів Клубу. Не можна і втрачати завойовані позиції. Тобто якщо завтра тобі знову захочеться поканючити у батьків нову машинку, чи буде ліньки прибрати в кімнаті, і ти поканючиш чи не прибереш, то отримаєш попередження. А вже якщо так і далі триватиме — ти знову опинишся серед неслухняних дітлахів, яким ніколи не потрапити ні до Країни зламаних іграшок, ні в товариство персонажів улюблених мультиків, не кажучи вже про наш щорічний великий бал-маскарад. Тож будь обережний!

У цей момент знову яскраво засяяло світло, і Матвійко опинився у бальній залі. Довкола кружляли в танці пари, хтось частувався біля святково накритих столів, переодягнені іграшки й діти знайомилися і спілкувалися. Матвійко вкотре за останні дні відчув гордість за себе і за те, що його прийняли в таке цікаве товариство. Тепер найважливішим було не осоромитися і якомога швидше вивчити решту алфавіту й виконати все те, що собі постановив…

Адже тепер він — член Клубу дитячого самовиховання. А це ж вам не абищо!

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12