<

Кріт у книгарні

Казки Марії Солтис-Смирнової

Кріт прорив новий хід і потрапив у справжню книгарню.
У напівтемному приміщенні він роззирався по боках, де попри стіни височіли повні стелажі:
– Як тут гарно!
Щоб краще бачити, гість дістався стола.
Аж раптом йому до носа потрапила пилинка з пера. Кріт чхнув так сильно, що впала чорнильниця, а довкола неї розпливлася калюжа.
Кротик надумав за собою прибрати, бо був дуже охайним. Але він не думав, що пролите чорнило чимось відрізняється від води. Тому за кілька хвилин книгарня була поцяткована кротячими слідами.
З переляку малюк навіть носа чорнилом вимастив, поки дивився, що ж то за диво, котре ніяк не витирається. Він торкнувся чистого аркушу, який випав з відчиненої шухляди, послизнувся, і відбив на ньому свою мордочку та чотири лапи.
– Треба звідси вибиратися!
І кріт втік до своєї нірки.
Вранці, коли до книгарні увійшла пані Анна, у неї перехопило дихання.
Але вже за хвилинку вона взяла банку з лаком і покрила усі кротячі сліди. А автопортрет нічного гостя поклала в рамочку на столі.
Нехай всі знають, що тут і кроти читають

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.5 / 5. Оцінили: 8

Поки немає оцінок...

Залишити коментар