<

Кроленята Плюшки

Казка Беатрікс Поттер. Читати українською онлайн.

Кажуть, що якщо з’їсти забагато зеленого салату, то можна заснути.

Мене особисто від зеленого салату ніколи не хилить до сну. Але, з іншого боку, я ж не кролик!

Для кроленят Плюшки салат був сильним снодійним

Коли кролик Бенджамін Банні виріс, він одружився зі своєю кузиною Плюшкою. У Банні утворилося велике сімейство, веселе й безтурботне.

Навряд чи хто пам’ятає імена кожної дитини, зазвичай їх звали “кроленята Плюшки”.

Батькам майже завжди не вистачало їжі, щоб прогодувати всю ораву. І тоді Бенджамін звертався за допомогою до брата Плюшки – Пітера, який вирощував на власному городі капустяну розсаду на продаж.

Але траплялося так, що у кролика Пітера не було зайвої капусти.

Коли так ставалося, кроленята Плюшки бігли до смітника в канаві за садом містера Мак-Грегора.

На смітнику містера Мак-Грегора лежало багато всякого непотребу. Там були горщики з-під варення, паперові мішки і гори скошеної трави від газонокосарки (в якої завжди був присмак мастила), кілька гнилих гарбузів та старі черевики.

Одного разу – оце щастя! – там знайшлася ціла купа перерослого зеленого салату, який вже пустив стрілки.

Тут вже кроленята Плюшки не розгубилися і досхочу наїлися салату. А потім один за одним попадали на скошену траву і поснули.

Але на тата, Бенджаміна Банні, зелений салат діяв не так сильно, як на дітей, тож сон його здолав не відразу. І перш ніж заснути, Бенджамін здогадався натягти на голову паперовий пакет — щоб не надокучали мухи.

Маленькі кроленята Плюшки чудово спали під теплими сонячними променями. З галявини за садом доносився віддалений тріск від працюючої газонокосарки.

Бронзові м’ясні мухи дзижчали, злітаючи і знову сідаючи на садову огорожу. Стара маленька мишка нишпорила поміж горщиків з-під варення, вишукуючи шматочки чогось їстівного. Звали мишку Маусіна Миштон, і в неї був дуже довгий хвіст.

Мишка Маусіна зашелестіла паперовим пакетом і ненароком розбудила тата Бенджаміна Банні. Вона кілька разів вибачилася і відрекомендувалася знайомою кролика Пітера.

Бенджамін і Маусіна мирно розмовляли, аж раптом вони почули чиїсь важкі кроки.

І тут же, прямо у них над головою, на цегляній стіні з’явився містер Мак-Грегор і висипав мішок скошеної трави на поснулих кроленят Плюшки.

Бенджамін причаївся під паперовим пакетом, мишка сховалася в горщику з-під варення. А кроленята продовжували безтурботно спати під купою наваленої на них трави. Вони й не подумали прокинутися, тому що зелений салат такий снодійний!

Їм снилося, ніби мама Плюшка підтикає їм ковдрочки, а вони сплять у своїх ліжках.

Після того, як мішок спорожнів, містер Мак-Грегор подивився униз і побачив якісь смішні коричневі начебто кінчики чиїхось вух.

Одна бронзова муха сіла на такий волохатий кінчик, і той сіпнувся. Містер Мак-Грегор зліз зі стіни і підійшов до канави ближче.

— Один, два, три, чотири, п’ять, шість маленьких кроленят, маленьких кроленят, — примовляв він, укладаючи малюків у мішок.

А дурненьким кроленятам Плюшки снилося, що мама повернула їх на бочок у їхніх ліжечках. Вони трохи покрутилися уві сні, але так і не прокинулися.

Містер Мак-Грегор зав’язав мішок та залишив його на цегляній стіні. А сам пішов, щоб прибрати косарку в сарай.

Щойно він пішов, як на доріжці з боку поля з’явилася місіс Плюшка Банні. Вона підозріло подивилася на мішок, гадаючи, куди ж поділися її чоловік та діти.

Тут мишка Маусіна вибралася з порожнього горщика з-під варення, а Бенджамін висунув голову з паперового мішка. І вони розповіли мамі Плюшці, що сталося.

Тато Бенджамін і мама Плюшка були в розпачі. Вони хотіли розв’язати мішок, але це їм ніяк не вдавалося.

Проте Маусіна Миштон діяла рішуче та енергійно. Вона швидко прогризла величезну дірку в нижньому куті мішка.

Кроленят швидко витягли назовні та надавали їм ляпасів, щоб розбудити. А потім напхали в мішок гнилих гарбузів, засунули туди стару щітку і до того ж — дві зморщені ріпки.

Потім усі вони сховалися у кущах і стали чекати на містера Мак-Грегора.

Згодом містер Мак-Грегор повернувся і забрав мішок.

Але він навіть не зміг підняти його на плечі, тому що він був дуже важким, і йому довелося тягти його в руках.

Усе сімейство Банні рушило йому вслід на достатній відстані, щоб містер Мак-Грегор їх не помітив.

Вони бачили, як містер Мак-Грегор зайшов до будинку. Кролики вирішили підкрастися до вікна і подивитися, що буде далі.

Увійшовши до кухні, містер Мак-Грегор кинув мішок на викладену кам’яними плитами підлогу. Якби в мішку були кроленята, їм було б дуже боляче.

Через віконце було чути, як господар підтягнув до себе стільця, як скрипнули його ніжки об кам’яну плиту, і як задоволений містер Мак-Грегор реготнув.

— Раз, два, три, чотири, п’ять, шість маленьких кроленят!

— Які ще там кроленята? — запитала в чоловіка місіс Мак-Грегор. — Невже вони знов щось погризли.

— Один, два, три, чотири, п’ять, шість маленьких кроленят, — повторив містер Мак-Грегор, загинаючи пальці, — один, два, три…

— Не мели дурниць! — розсердилася місіс Мак-Грегор. — Що ти там таке бурмочеш?

— В мішку! Кроленята! Один, два, три, чотири, п’ять, шість! — не вгавав містер Мак-Грегор.

Місіс Мак-Грегор взяла в руки мішок і помацала його. Вона сказала, що намацала шість штук невідомо чого. І якщо це кролики, то вони, мабуть, дуже старі, тому що дуже тверді. І ще вони чомусь усі різної форми.

— В їжу вони не годяться, — сказала місіс Мак-Грегор. — Але, принаймні, я оброблю кролячим хутром моє осіннє пальто.

— Як би не так! — вигукнув містер Мак-Грегор. — Я їх краще продам і куплю собі тютюну!

— Ще чого! — обурилася дружина. — Я зараз же повідрубую їм голови і зніму з них шкурки!

Місіс Мак-Грегор розв’язала мішок і засунула в нього руку. Намацавши гнилі овочі, вона страшенно здивувалася і вирішила, що чоловік навмисне над нею пожартував.

Містер Мак-Грегор теж дуже розсердився. Гнилі овочі полетіли в кухонне вікно, і один гарбуз влучив у молодшого Банні.

Тут тато Бенджамін і мама Плюшка вирішили, що зараз самий час накивати п’ятами. І всі помчали додому.

Ось так містерові Мак-Грегору не вдалося купити собі тютюну, а місіс Мак-Грегор — оздобити осіннє пальто кролячим хутром.

Але зате до Різдва мишка Маусіна Миштон одержала в подарунок від сімейства Банні стільки кролячого пуху, що його вистачило на шубку, на шапочку, на муфту і на пару гарненьких рукавичок.

Сподобалось? Поділіться з друзями!
Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.3 / 5. Оцінили: 7

Поки немає оцінок...

Залишити коментар



Кроленята Плюшки

Казка Беатрікс Поттер. Читати українською онлайн.

Кажуть, що якщо з’їсти забагато зеленого салату, то можна заснути.

Мене особисто від зеленого салату ніколи не хилить до сну. Але, з іншого боку, я ж не кролик!

Для кроленят Плюшки салат був сильним снодійним

Коли кролик Бенджамін Банні виріс, він одружився зі своєю кузиною Плюшкою. У Банні утворилося велике сімейство, веселе й безтурботне.

Навряд чи хто пам’ятає імена кожної дитини, зазвичай їх звали “кроленята Плюшки”.

Батькам майже завжди не вистачало їжі, щоб прогодувати всю ораву. І тоді Бенджамін звертався за допомогою до брата Плюшки – Пітера, який вирощував на власному городі капустяну розсаду на продаж.

Але траплялося так, що у кролика Пітера не було зайвої капусти.

Коли так ставалося, кроленята Плюшки бігли до смітника в канаві за садом містера Мак-Грегора.

На смітнику містера Мак-Грегора лежало багато всякого непотребу. Там були горщики з-під варення, паперові мішки і гори скошеної трави від газонокосарки (в якої завжди був присмак мастила), кілька гнилих гарбузів та старі черевики.

Одного разу – оце щастя! – там знайшлася ціла купа перерослого зеленого салату, який вже пустив стрілки.

Тут вже кроленята Плюшки не розгубилися і досхочу наїлися салату. А потім один за одним попадали на скошену траву і поснули.

Але на тата, Бенджаміна Банні, зелений салат діяв не так сильно, як на дітей, тож сон його здолав не відразу. І перш ніж заснути, Бенджамін здогадався натягти на голову паперовий пакет — щоб не надокучали мухи.

Маленькі кроленята Плюшки чудово спали під теплими сонячними променями. З галявини за садом доносився віддалений тріск від працюючої газонокосарки.

Бронзові м’ясні мухи дзижчали, злітаючи і знову сідаючи на садову огорожу. Стара маленька мишка нишпорила поміж горщиків з-під варення, вишукуючи шматочки чогось їстівного. Звали мишку Маусіна Миштон, і в неї був дуже довгий хвіст.

Мишка Маусіна зашелестіла паперовим пакетом і ненароком розбудила тата Бенджаміна Банні. Вона кілька разів вибачилася і відрекомендувалася знайомою кролика Пітера.

Бенджамін і Маусіна мирно розмовляли, аж раптом вони почули чиїсь важкі кроки.

І тут же, прямо у них над головою, на цегляній стіні з’явився містер Мак-Грегор і висипав мішок скошеної трави на поснулих кроленят Плюшки.

Бенджамін причаївся під паперовим пакетом, мишка сховалася в горщику з-під варення. А кроленята продовжували безтурботно спати під купою наваленої на них трави. Вони й не подумали прокинутися, тому що зелений салат такий снодійний!

Їм снилося, ніби мама Плюшка підтикає їм ковдрочки, а вони сплять у своїх ліжках.

Після того, як мішок спорожнів, містер Мак-Грегор подивився униз і побачив якісь смішні коричневі начебто кінчики чиїхось вух.

Одна бронзова муха сіла на такий волохатий кінчик, і той сіпнувся. Містер Мак-Грегор зліз зі стіни і підійшов до канави ближче.

— Один, два, три, чотири, п’ять, шість маленьких кроленят, маленьких кроленят, — примовляв він, укладаючи малюків у мішок.

А дурненьким кроленятам Плюшки снилося, що мама повернула їх на бочок у їхніх ліжечках. Вони трохи покрутилися уві сні, але так і не прокинулися.

Містер Мак-Грегор зав’язав мішок та залишив його на цегляній стіні. А сам пішов, щоб прибрати косарку в сарай.

Щойно він пішов, як на доріжці з боку поля з’явилася місіс Плюшка Банні. Вона підозріло подивилася на мішок, гадаючи, куди ж поділися її чоловік та діти.

Тут мишка Маусіна вибралася з порожнього горщика з-під варення, а Бенджамін висунув голову з паперового мішка. І вони розповіли мамі Плюшці, що сталося.

Тато Бенджамін і мама Плюшка були в розпачі. Вони хотіли розв’язати мішок, але це їм ніяк не вдавалося.

Проте Маусіна Миштон діяла рішуче та енергійно. Вона швидко прогризла величезну дірку в нижньому куті мішка.

Кроленят швидко витягли назовні та надавали їм ляпасів, щоб розбудити. А потім напхали в мішок гнилих гарбузів, засунули туди стару щітку і до того ж — дві зморщені ріпки.

Потім усі вони сховалися у кущах і стали чекати на містера Мак-Грегора.

Згодом містер Мак-Грегор повернувся і забрав мішок.

Але він навіть не зміг підняти його на плечі, тому що він був дуже важким, і йому довелося тягти його в руках.

Усе сімейство Банні рушило йому вслід на достатній відстані, щоб містер Мак-Грегор їх не помітив.

Вони бачили, як містер Мак-Грегор зайшов до будинку. Кролики вирішили підкрастися до вікна і подивитися, що буде далі.

Увійшовши до кухні, містер Мак-Грегор кинув мішок на викладену кам’яними плитами підлогу. Якби в мішку були кроленята, їм було б дуже боляче.

Через віконце було чути, як господар підтягнув до себе стільця, як скрипнули його ніжки об кам’яну плиту, і як задоволений містер Мак-Грегор реготнув.

— Раз, два, три, чотири, п’ять, шість маленьких кроленят!

— Які ще там кроленята? — запитала в чоловіка місіс Мак-Грегор. — Невже вони знов щось погризли.

— Один, два, три, чотири, п’ять, шість маленьких кроленят, — повторив містер Мак-Грегор, загинаючи пальці, — один, два, три…

— Не мели дурниць! — розсердилася місіс Мак-Грегор. — Що ти там таке бурмочеш?

— В мішку! Кроленята! Один, два, три, чотири, п’ять, шість! — не вгавав містер Мак-Грегор.

Місіс Мак-Грегор взяла в руки мішок і помацала його. Вона сказала, що намацала шість штук невідомо чого. І якщо це кролики, то вони, мабуть, дуже старі, тому що дуже тверді. І ще вони чомусь усі різної форми.

— В їжу вони не годяться, — сказала місіс Мак-Грегор. — Але, принаймні, я оброблю кролячим хутром моє осіннє пальто.

— Як би не так! — вигукнув містер Мак-Грегор. — Я їх краще продам і куплю собі тютюну!

— Ще чого! — обурилася дружина. — Я зараз же повідрубую їм голови і зніму з них шкурки!

Місіс Мак-Грегор розв’язала мішок і засунула в нього руку. Намацавши гнилі овочі, вона страшенно здивувалася і вирішила, що чоловік навмисне над нею пожартував.

Містер Мак-Грегор теж дуже розсердився. Гнилі овочі полетіли в кухонне вікно, і один гарбуз влучив у молодшого Банні.

Тут тато Бенджамін і мама Плюшка вирішили, що зараз самий час накивати п’ятами. І всі помчали додому.

Ось так містерові Мак-Грегору не вдалося купити собі тютюну, а місіс Мак-Грегор — оздобити осіннє пальто кролячим хутром.

Але зате до Різдва мишка Маусіна Миштон одержала в подарунок від сімейства Банні стільки кролячого пуху, що його вистачило на шубку, на шапочку, на муфту і на пару гарненьких рукавичок.

Сподобалось? Поділіться з друзями!
Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.3 / 5. Оцінили: 7

Поки немає оцінок...

Залишити коментар



Кроленята Плюшки

Казка Беатрікс Поттер. Читати українською онлайн.

Кажуть, що якщо з’їсти забагато зеленого салату, то можна заснути.

Мене особисто від зеленого салату ніколи не хилить до сну. Але, з іншого боку, я ж не кролик!

Для кроленят Плюшки салат був сильним снодійним

Коли кролик Бенджамін Банні виріс, він одружився зі своєю кузиною Плюшкою. У Банні утворилося велике сімейство, веселе й безтурботне.

Навряд чи хто пам’ятає імена кожної дитини, зазвичай їх звали “кроленята Плюшки”.

Батькам майже завжди не вистачало їжі, щоб прогодувати всю ораву. І тоді Бенджамін звертався за допомогою до брата Плюшки – Пітера, який вирощував на власному городі капустяну розсаду на продаж.

Але траплялося так, що у кролика Пітера не було зайвої капусти.

Коли так ставалося, кроленята Плюшки бігли до смітника в канаві за садом містера Мак-Грегора.

На смітнику містера Мак-Грегора лежало багато всякого непотребу. Там були горщики з-під варення, паперові мішки і гори скошеної трави від газонокосарки (в якої завжди був присмак мастила), кілька гнилих гарбузів та старі черевики.

Одного разу – оце щастя! – там знайшлася ціла купа перерослого зеленого салату, який вже пустив стрілки.

Тут вже кроленята Плюшки не розгубилися і досхочу наїлися салату. А потім один за одним попадали на скошену траву і поснули.

Але на тата, Бенджаміна Банні, зелений салат діяв не так сильно, як на дітей, тож сон його здолав не відразу. І перш ніж заснути, Бенджамін здогадався натягти на голову паперовий пакет — щоб не надокучали мухи.

Маленькі кроленята Плюшки чудово спали під теплими сонячними променями. З галявини за садом доносився віддалений тріск від працюючої газонокосарки.

Бронзові м’ясні мухи дзижчали, злітаючи і знову сідаючи на садову огорожу. Стара маленька мишка нишпорила поміж горщиків з-під варення, вишукуючи шматочки чогось їстівного. Звали мишку Маусіна Миштон, і в неї був дуже довгий хвіст.

Мишка Маусіна зашелестіла паперовим пакетом і ненароком розбудила тата Бенджаміна Банні. Вона кілька разів вибачилася і відрекомендувалася знайомою кролика Пітера.

Бенджамін і Маусіна мирно розмовляли, аж раптом вони почули чиїсь важкі кроки.

І тут же, прямо у них над головою, на цегляній стіні з’явився містер Мак-Грегор і висипав мішок скошеної трави на поснулих кроленят Плюшки.

Бенджамін причаївся під паперовим пакетом, мишка сховалася в горщику з-під варення. А кроленята продовжували безтурботно спати під купою наваленої на них трави. Вони й не подумали прокинутися, тому що зелений салат такий снодійний!

Їм снилося, ніби мама Плюшка підтикає їм ковдрочки, а вони сплять у своїх ліжках.

Після того, як мішок спорожнів, містер Мак-Грегор подивився униз і побачив якісь смішні коричневі начебто кінчики чиїхось вух.

Одна бронзова муха сіла на такий волохатий кінчик, і той сіпнувся. Містер Мак-Грегор зліз зі стіни і підійшов до канави ближче.

— Один, два, три, чотири, п’ять, шість маленьких кроленят, маленьких кроленят, — примовляв він, укладаючи малюків у мішок.

А дурненьким кроленятам Плюшки снилося, що мама повернула їх на бочок у їхніх ліжечках. Вони трохи покрутилися уві сні, але так і не прокинулися.

Містер Мак-Грегор зав’язав мішок та залишив його на цегляній стіні. А сам пішов, щоб прибрати косарку в сарай.

Щойно він пішов, як на доріжці з боку поля з’явилася місіс Плюшка Банні. Вона підозріло подивилася на мішок, гадаючи, куди ж поділися її чоловік та діти.

Тут мишка Маусіна вибралася з порожнього горщика з-під варення, а Бенджамін висунув голову з паперового мішка. І вони розповіли мамі Плюшці, що сталося.

Тато Бенджамін і мама Плюшка були в розпачі. Вони хотіли розв’язати мішок, але це їм ніяк не вдавалося.

Проте Маусіна Миштон діяла рішуче та енергійно. Вона швидко прогризла величезну дірку в нижньому куті мішка.

Кроленят швидко витягли назовні та надавали їм ляпасів, щоб розбудити. А потім напхали в мішок гнилих гарбузів, засунули туди стару щітку і до того ж — дві зморщені ріпки.

Потім усі вони сховалися у кущах і стали чекати на містера Мак-Грегора.

Згодом містер Мак-Грегор повернувся і забрав мішок.

Але він навіть не зміг підняти його на плечі, тому що він був дуже важким, і йому довелося тягти його в руках.

Усе сімейство Банні рушило йому вслід на достатній відстані, щоб містер Мак-Грегор їх не помітив.

Вони бачили, як містер Мак-Грегор зайшов до будинку. Кролики вирішили підкрастися до вікна і подивитися, що буде далі.

Увійшовши до кухні, містер Мак-Грегор кинув мішок на викладену кам’яними плитами підлогу. Якби в мішку були кроленята, їм було б дуже боляче.

Через віконце було чути, як господар підтягнув до себе стільця, як скрипнули його ніжки об кам’яну плиту, і як задоволений містер Мак-Грегор реготнув.

— Раз, два, три, чотири, п’ять, шість маленьких кроленят!

— Які ще там кроленята? — запитала в чоловіка місіс Мак-Грегор. — Невже вони знов щось погризли.

— Один, два, три, чотири, п’ять, шість маленьких кроленят, — повторив містер Мак-Грегор, загинаючи пальці, — один, два, три…

— Не мели дурниць! — розсердилася місіс Мак-Грегор. — Що ти там таке бурмочеш?

— В мішку! Кроленята! Один, два, три, чотири, п’ять, шість! — не вгавав містер Мак-Грегор.

Місіс Мак-Грегор взяла в руки мішок і помацала його. Вона сказала, що намацала шість штук невідомо чого. І якщо це кролики, то вони, мабуть, дуже старі, тому що дуже тверді. І ще вони чомусь усі різної форми.

— В їжу вони не годяться, — сказала місіс Мак-Грегор. — Але, принаймні, я оброблю кролячим хутром моє осіннє пальто.

— Як би не так! — вигукнув містер Мак-Грегор. — Я їх краще продам і куплю собі тютюну!

— Ще чого! — обурилася дружина. — Я зараз же повідрубую їм голови і зніму з них шкурки!

Місіс Мак-Грегор розв’язала мішок і засунула в нього руку. Намацавши гнилі овочі, вона страшенно здивувалася і вирішила, що чоловік навмисне над нею пожартував.

Містер Мак-Грегор теж дуже розсердився. Гнилі овочі полетіли в кухонне вікно, і один гарбуз влучив у молодшого Банні.

Тут тато Бенджамін і мама Плюшка вирішили, що зараз самий час накивати п’ятами. І всі помчали додому.

Ось так містерові Мак-Грегору не вдалося купити собі тютюну, а місіс Мак-Грегор — оздобити осіннє пальто кролячим хутром.

Але зате до Різдва мишка Маусіна Миштон одержала в подарунок від сімейства Банні стільки кролячого пуху, що його вистачило на шубку, на шапочку, на муфту і на пару гарненьких рукавичок.

Сподобалось? Поділіться з друзями!
Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.3 / 5. Оцінили: 7

Поки немає оцінок...

Залишити коментар