ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Кролик та його друзі

Казки Гелени Бехлерової

Жила собі в лісі білка Фарамушка. Якось вона загралася з подругами, пішла далеко від дому і заблукала.
Сидить під ялівцем і гірко плаче.
А тут поблизу Кролик збирав хмиз. Побачив він білку, шкода йому стало бідолаху.
– Чого ти, Фарамушко, плачеш?
– Як же мені не плакати! Гуляла я, гуляла, стрибала, стрибала з гілки на гілку, з дерева на дерево і дорогу додому загубила.
– Не плач, білочко, знайдемо твій дім!
А білка плаче, слізьми заливається. Здогадався Кролик, що Фарамушка їсти хоче. Став він по лісу бігати, їжу білці шукати та нічого знайти не може.
Згадав Кролик, що на узліссі, у маленькій хатинці живуть кошенята.

Незвичайна у них хатинка, чарівна, стоїть на котячій лапці, на всі боки повертається.
– Гей, Філько! Гей, Бамбошко! Чи ви вдома? – закричав Кролик.
– Вдома, вдома. – зраділи кошенята. – Заходь, раді тебе бачити!
Увійшов Кролик до хатинки, а білка за ним, привіталася з кошенятами і сіла в куточку.
Розповів їм Кролик, яка біда з Фарамушкою трапилася, стали вони разом думати, як білочці допомогти.
– Спочатку треба білку нагодувати, – сказав Філько і подався до буфету.
Довго він гримів кришками – немає нічого підходящого для білки, – засмутився Філько.
І тут раптом згадав:
– Стривайте! Буде вам частування! – Став посеред хати, закрив очі і солодко так замуркотав:

Ворушись, котяча лапко!
Повернися, швидше, хатко!
Білці нашій не до сміху,
Пошукай ти їй горіхів!

Захиталася хатинка, побігла на котячій лапці, мостини заскрипіли, віконниці заспівали, каструлі на полицях загриміли, з труби густий дим пішов.

Бігла, бігла хатинка і зупинилася прямо перед горіховим кущем.
Відчинили кошенята двері – білка так і ахнула! Горіхів – видимо-невидимо – тільки збирай.
Зраділа Фарамушка, стала горіхи з гілок зривати та шкаралупки розгризати.
– Дякую вам, друзі. – сказала Фарамушка, – без вас я б пропала!
Коли білка, сита й задоволена, повернулася до хатинки, Філько знову заспівав пісеньку:

Ворушись, котяча лапко!
Повернися, швидше, хатко!
Вмієш ти усе шукати,
Де нам зараз моркви взяти?

І пішла хатинка, побігла, тільки земля під нею задрижала. Сосни розступилися, кущі відступилися, а лісові квіточки низько-низько вклонилися.
Зупинилася, хатинка в полі, відчинили кошенята двері.
– Ось тобі, Кролику, частування!
Вискочив Кролик, подивився, а навколо – грядки, а на грядках – морква червона, соковита та солодка.
Насмикав він морквин скільки хотів і повернувся до хатки.
Тоді Філько проспівав свою останню пісеньку:

Ворушись, котяча лапко!
Повернись-но, наша хатка!
Ти по лісі походи,
Білчин дім скоріш знайди!

Не встигли вони й оком моргнути, а хатинка вже стояла перед високою сосною, в дуплі якої жила білка Фарамушка.
Проводили кошенята білку і Кролика і заспівали прощальну пісеньку:

Ворушись, котяча лапко!
Повертайся, наша хатко!
Досить нам уже гуляти,
Скоро час лягати спати!

Повернулася чарівна хатинка три рази і тихим котячим кроком пішла на своє місце, де завжди стояла.
Ось і казка вся.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.6 / 5. Оцінили: 54

Поки немає оцінок...

Джерело:
“ Веселое лето”
Гелена Бехлерова
Видавництво : “ Эксмо ”

4 коментарі
Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: