Кривдники
Оповідання Валентини Осєєвої
Толя часто приходив з двору і скаржився, що хлопці його ображають.
– Не скаржся, – сказала одного разу мама, – треба самому краще ставитися до товаришів, тоді і товариші не будуть тебе ображати!
Толя вийшов на сходи. На майданчику один з його кривдників, сусідський хлопчик Сашко, щось шукав.
– Мама дала мені гроші на хліб, а я загубив їх, – похмуро пояснив він. – Не ходи сюди, а то затопчеш!
Толя згадав, що сказала йому вранці мама, і нерішуче запропонував:
– Давай пошукаємо разом!
Хлопчики стали шукати разом. Сашкові пощастило: під сходами в самому куточку блиснула срібна монетка.
– Ось вона! – зрадів Сашко. – Злякалася нас і знайшлася! Спасибі тобі. Виходь у двір. Хлопці не чіпатимуть! Я зараз, тільки за хлібом збігаю!
Він з’їхав вниз по перилах. З темного прольоту сходів весело донеслося:
– Ви-хо-ди!..
Джерело:
“Волшебное слово”
Збірка оповідань
Валентина Осеева
Видавництво: “Самовар”