<

Куди ховається сонечко

Казки Марії Солтис-Смирнової

Жило на світі Сонечко.
Світило воно людям на землю, приносило їм світло і тепло, дарувало радість.
Так тривало дуже довго, але якось Сонечко помітило, що люди не радіють йому, бо звикли і стали байдужими.
Тому сонечко надумало сховатися. За високими горами і глибоким морем воно збудувало собі хатинку. Сонечко заховалось у ній і вирішило більше не виходити.
Люди дуже здивувались, коли на небі не стало сонечка.
Але коли воно не з’являлося дуже довго, всі мешканці землі занепокоїлись. Вже не чути було сміху, люди мерзли.
І тоді вони вирішили пошукати Сонечко, але не знали до нього дороги, тому попросили в неба допомоги, і воно раптом засяяло мільйонами зірок, а молодий Місяць вказав шукачам дорогу до хатинки сонечка.
Коли люди прийшли туди, воно якраз прокинулось.
Тоді найсміливіший з людей вийшовши наперед і ппопросив:
— Будь ласка, повертайся назад, адже без твого тепла ми замерзаємо, твої промінці дарують нам світло і радість, без тебе все в’яне, а звірі ходять похмурі.
— Ви про мене забули, — відповіло Сонечко, — адже саме я дарую вам життя.
— Повертайся назад, ми будемо дуже вдячні, — благали люди
— Мені краще вдома, — відказало сонечко.
Воно глянуло на сумні обличчя людей і промовило:
— Добре, я повернусь, але буду світити тільки вдень, а вночі відпочиватиму вдома. Тоді вам світитимуть Місяць і зорі. А ви чекатимете нового дня.
Так і повелось, що сонечко світить на землю вдень, а вночі ховається, щоб люди відпочили.
А коли Сонечко повернеться, прийде новий день і принесе нові радощі.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.5 / 5. Оцінили: 11

Поки немає оцінок...

Залишити коментар